ун. № 2608/7416/12
пр. № 2/759/301/13
19 березня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді П»ОСОБА_1,
при секретарі Іванові К.Ю.,
з участю адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом
ОСОБА_3 до ОСОБА_4
3-я особа: ОСОБА_5
про відшкодування матеріальної та моральної (немайнової) шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_4 та просила суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 39788 грн. 59 коп. вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, 19379 грн. 29 коп. витрат, понесених в результаті штрафних санкцій та пені за несвоєчасне повернення кредиту, 10000 грн. у відшкодування моральної (немайнової) шкоди, 5000 грн. витрат по оплаті правової допомоги та сплачений судовий збір в розмірі 741 грн.68 коп.
В обгрунтування завялених позовних вимог вказуючи на те, що вона є власником транспортного засобу -автомобіля «Тойота» дн ВН 4052 СВ, 20.06.2010 р. о 17.00 год. внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 правил дорожнього руху мала місце дорожньо-транспортна пригода по вул.Кільцева дорога в м.Києві, між автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, яка під час зміни напрямку руху та перестроюванні ігнорувала та не виконала вимоги п.10.1 ПДР внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Тойота» дн ВН 4052 СВ, який належить їй - позивачці, під керуванням водія ОСОБА_5 Згідно до постанови Святошинського районного суду м.Києва від 28.07.2010 р. винною в даній дорожньо-трансапортній пригоді визнано ОСОБА_6 яку піддано адміністративному стягненню. Відповідальність відповідача застрахована в ПрАТ СК «Альфа Страхування», даною страховою компанією сплачено їй - позивачу страхове відшкодування в розмірі 25500 грн., які відповідно до видаткової накладної №К-00000018 від 12.08.2010 р. витрачено на придбання автозапчастин для ремонту транспортного засобу, залишкова вартість коштів необхідна для проведення повного ремонту транспортного засобу кий належить позивачу згідно до квитанції №009401 від 11.10.2010 р. складає 39788 грн. 59 коп. які слід стягнути з відповідачки яка на відповідній правовій підставі керувала транспортним засобом «Хюндай» дн СН 0073 АІ. Вказувала суду на те, що транспортни засіб - автомобіль «Тойота» дн ВН 4052 СВ, пидбано нею в кредит і оскільки після дорожньо-транспортної пригоди належний їй транспортний засіб знаходився в стані непидатному для експлуатації, а їй він був вкрай необхідним для виконання трудових функцій, отримання прибутку, необіхдного для виплати кредиту, а тому у неї виникла заборгованість по сплаті кредиту та штрафних санкцій в розмірі 19379 грн. 29 коп., які вона також просить стягнути з відповідачки на свою користь. Враховуючи те, що відповідач відмовляла в відшкодуванні шкоди вона - позивачка вимушена була здійснити ремонт автомобіля за власний рахунок. Крім того, вважає що діями відповідача їй завданої і моральної (немайнової) шкоди, з врахуванням того, що вона-позивачка, є приватним підприємцем і даний автомобіль використовує в роботі, позбавлення її права вкористовувати автомобіль призвело до того, що вона не отримувала належний дохід і не мала можливості своєчасно оплачувати кредит, вказувала, що в результаті дій ОСОБА_4 яка грубо порушила Правила дорожнього руху, пошкодила її власність, в добровільному порядку ігнорувала її прохання щодо відшкодування шкоди, вона вимушена була витрачати свій час для звернення до різних інстанцій, порушено звичайний спосіб життя, дана ситуація стала для неї психотравмуючою. Виходячи з негативних наслідків які настали для неї просила стягнути моральну шкоду в розмірі 10000 грн. Посилаючись на ст.ст.22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України просила заявлені вимоги задовльнити.
Позивачка в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, направила до суду свого представника з належним чином офрмленими повноваженнями, тому суд вважає можливим розглянути справу в її відсутності.
Представник позивача - трет я особа ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві.
Відповідачка в судові засідання неодноразово не з»являлась, про час та мсіце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, зловживаючи наданими їй правами ЦПК України наполягала на призначенні по справі судової автотехнічної та автотоварознавчої експертизи, однак в подальшому проведення даного експертного дослідження не оплатила, а тому матеріали справи повернуто до суду без проведення даного дослідження, враховуючи наведене суд вважає можливим з урахуванням думки представника позивача та адвоката відповідача розглянути справу в відсутності відповідачки з постановленням по справі заочного рішення суду відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, третьої особи, вивчивши надані сторонами докази, доводи адвоката відповідача, вважає, що заявлені позивачкою позовні вимоги слід задовольнити частково з врахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_3 є власником транспортного засобу -автомобіля «Тойота» дн ВН 4052 СВ, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
20.06.2010 р. о 17.00 год. внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 правил дорожнього руху мала місце дорожньо-транспортна пригода по вул.Кільцева дорога в м.Києві, між автомобілем НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, яка під час зміни напрямку руху та перестроюванні ігнорувала та не виконала вимоги п.10.1 ПДР внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Тойота» дн ВН 4052 СВ, який належить їй - позивачці, під керуванням водія ОСОБА_5
Згідно до постанови Святошинського районного суду м.Києва від 28.07.2010 р. винною в даній дорожньо-трансапортній пригоді визнано ОСОБА_6 яку піддано адміністраоивному стягненню за ст..124 КУпАП.
Відповідальність відповідача ОСОБА_4 застрахована в ПрАТ СК «Альфа Страхування», даною страховою компанією сплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 25500 грн., яке відповідно до видаткової накладної №К-00000018 від 12.08.2010 р. витрачено на придбання автозапчастин для ремонту транспортного засобу.
Згідно до договору на виконання послуг з ремонту автомобіля від 17.08.2010 р мід ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_7 укладено договір на виконання послуг з ремонту автомобіля «Тойота» дн ВН 4052 СВ, згідно з яким вбачається що ціна за ремонт автомобіля складає 39788 грн. 59 коп. про що складено ремонту відомість до даного договору .
Згідно до акту приймання автомобіля в ремонт даний автомобіль прийнято в ремонт 27.08.2010 р.
Як вбачається з матеріалів справи залишкова вартість коштів необхідна для проведення повного ремонту транспортного засобу який належить позивачу згідно до квитанції №009401 від 11.10.2010 р. складає 39788 грн. 59 коп. та сплачена ФОП ОСОБА_7. позивачкою.
Згідно до акту виконаних робіт 05.10.2010 р. автомобіль позивачки відремонтовано та повернуто власнику.
Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Враховуючи наведене суд вважає заявлені позивачкою до відповідачки вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 39788 грн. 59 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення 19379 грн. 29 коп. витрат, понесених в результаті штрафних санкцій та пені за несвоєчасне повернення кредиту, слід зазначити наступне.
Згідно до договору про надання споживчого кредиту від 18.09.2008 р. позивачкою дійсно отримано в АКІБ «УкрСиббанк» кредит в розмірі 38708 доларів США, що становить 187776 грн. 38 коп. з цільовим призначенням для придбання автомобіля.
Згідно до довідки розрахунку заборгованості за кредитом станом на 29.03.2012 р. встановлено що у позивачки є заборгованість по сплаті кредитних коштів за вищевказаним договором споживчого кредиту.
Однак, суд вважає, що дані вимоги позивачки не є обґрунтованими відповідно до норм діючого законодавства а тому задоволенню не підлягають.
Щодо вимог позивачки про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
В обґрунтування вимог щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди позивач вказує на те, що відповідач відмовляла в відшкодуванні шкоди в тому вона - позивачка вимушена була здійснити ремонт автомобіля за власний рахунок. Крім того, вважає що діями відповідача їй завданої і моральної (немайнової) шкоди, з врахуванням того, що вона-позивачка, є приватним підприємцем і даний автомобіль використовує в роботі, позбавлення її права вкористовувати автомобіль призвело до того, що вона не отримувала належний дохід і не мала можливості своєчасно оплачувати кредит, вказувала, що в результаті дій ОСОБА_4 яка грубо порушила Правила дорожнього руху, пошкодила її власність, в добровільному порядку ігнорувала її прохання щодо відшкодування шкоди, вона вимушена була витрачати свій час для звернення до різних інстанцій, порушено звичайний спосіб життя, дана ситуація стала для неї психотравмуючою.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23
Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктом 9 постанови Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
У судовому засіданні встановлено, що позивачу завдана моральна шкода, оскільки сам факт ДТП, яке відбувалось у середовищі підвищеної небезпеки - на дорозі, під час руху автомобілів, само по собі викликає стрес і відповідно психологічні страждання. Крім того, було пошкоджено майно позивача, внаслідок чого настали вимушені зміни у життєвих стосунках позивачки, оскільки їй необхідно докладати додаткових зусиль для поновлення попереднього стану, необхідно було звертатись в різні інстанцій, витрачати свій особистий час для вирішення питань, пов"язаних з поновленням стану автомобіля, витрачати кошти для продовження попереднього життєвого ритму.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, та поведінки відповідача, суд вважає необхідним стягнути моральну шкоду у розмірі 3000 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн. суд вважає що дані вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Постановою Кабінетом Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справ.
Згідно з додатком до цієї Постанови, якщо компенсація сплачується іншою стороною, її граничний розмір не може перевищувати 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи, а компенсація у цивільних справах витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи (складення позовної заяви) не можуть перевищувати 50% розміру мінімальної заробітної плати за сукупність дій, необхідних для розгляду справи.
Відповідно до ст.79 ЦПК України передбачено, що витрати на правову допомогу входять до витрат, пов»язаних з розглядом справи.
В силу ст.ст.56, 84 ЦПК України ці витрати мають бути пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які допускаються до участі в розгляді справи і граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом і не може перевищувати певний розмір мінімальної заробітної плати за годину роботи.
Разом з тим, позивачем не надано розрахунку часу, витраченого на надання правової допомоги. Крім того, платіжний документ, який на думку позивача, підтверджує сплату позивачем певних коштів за надання правової допомоги має назву « квитанція до прибуткового касового ордера », як вбачається з даного документа кошти сплачені ОСОБА_5 який не є позивачем по справі, тобто з цього документа не можливо встановити по якій справі ця послуга наддавалась та з яких міркувань було розраховано дані суми.
Враховуючи наведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог в цій частині.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд вважає потрібним стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору, відповідно до суми задоволених вимог в розмірі 497 грн. 58 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 1167, ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди", ст.ст. 10, 60, 56, 79, 84, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, 06.01.1988 р.н, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_3 буд.60\5 кв.47 на користь ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, що зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_5 віл.Вітрянська 1-а кВ.148 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу в розмірі 39788 грн. 59 коп., 3000 грн. у відшкодування моральної (немайнової) шкоди, та судові витрати в розмірі 497 грн. 58 коп. а всього в сумі 43 293 ( сорок три тисячі двісті дев»яносто три) грн.. 77 коп.
В задовленні іншої частини заявлених вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м.Києва через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя: