ун. № 2608/4687/12
пр. № 2/2608/3613/12
24 травня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Зайця Т.О. при секретарі Мороз Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
12.03.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь грошових коштів у розмірі 1597,50 грн. та судових витрат. Посилається на те, що 06.03.2009 року ОСОБА_2 отримав від нього грошові кошти в сумі еквівалентній 200 доларів США, що по курсу НБУ із розрахунку по 7,9875 грн. за один долар США складає 1597,5 гривень, як передплату для зборки комп'ютера. До даного часу ні комп'ютер ні грошові кошти йому повернуто не було. На пропозицію погасити борг, відповідач не відреагував жодним чином в зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Відповідач заперечував проти позову. Посилаючись на те, що між ним та позивачем був укладений договір підряду, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки відповідно до ст. 863 ЦК України до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду застосовується позовна давність в один рік.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено наступне. У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 за консультацією щодо придбання комп'ютера. Сторони домовилися про виконання ОСОБА_2 робіт по збиранню комп'ютера, досягли домовленості по ціні робіт та строку їх виконання.
06.03.2009 року ОСОБА_2 отримав від позивача кошти в сумі еквівалентній 200 доларів США, як передплату для збирання комп'ютера. Зазначене підтверджується розпискою (а.с 5), яку власноручно написав відповідач і даного факту не заперечував.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 865 ЦК України).
З розписки від 06.03.2009 року та пояснень сторін вбачається, що сторони уклали договір побутового підряду, зокрема, відповідач зобов'язався виконати роботи по збиранню комп'ютера відповідної комплектації, було досягнуто домовленості щодо вартості робіт та строку їх виконання.
Частиною 1 статті 866 ЦК України встановлено, що договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. В даному випадку розписка від 06.03.2009 року є тим документом, що підтверджує укладення договору.
Позивач стверджує, що ОСОБА_2 не виконав взяті зобов'язання у зв'язку із чим було пред'явлено позов. В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на положення цивільного законодавства, які регулюють правовідносини за договором позики і вважає, що розписка від 06.03.2009 року є доказом укладення договору позики.
Проте, такі твердження є помилковими, оскільки судом встановлено, що сторони не укладали договору позики, мав місце договір побутового підряду, а тому відсутні правові підстави застосовувати законодавчі норми, які регулюють правовідносини по договору позики.
Договір позики передбачає, що одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України). Тобто, для того, щоб у даних правовідносинах мав місце договір позики, необхідно, щоб при видачі розписки від 06.03.2009 року сторони домовилися про повернення саме коштів, зазначених у ній, а не комп'ютера.
Виходячи з обставин справи, в даному випадку не укладався договір позики, оскільки мета укладення договору (придбання комп'ютера) і предмет договору (комп'ютер) не підпадають під положення ч. 1 ст. 1046 ЦК України, а регулюються ст. ст. 837, 865 ЦК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 865 ЦК України до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Стаття 10 Закону України «Про захист прав споживачів»закріплює права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг). Частини 1, 2 вказаної статті передбачають, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
Позивач не надав доказів своєї відмови від договору про виконання робіт, також відсутні докази того, що ОСОБА_1 звертався до відповідача з вимогою розірвати договір і відшкодування збитків. Не заявлялася вимога про розірвання договору підряду і до суду.
За таких обставин між сторонами укладений договір підряду, який не розірваний в установленому порядку. В даному випадку позивач обрав не правильний спосіб захисту своїх прав, як споживача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 837, 865 ЦК України ст.ст.57-60, 88, 209, 212-215, 223 ЦПК України ,суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ