Справа № 755/25229/14-ц
Ухвала
"10" лютого 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Ластовки Н.Д.
при секретарі Фузік Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача Національного науково-дослідного Інституту українознавства та всесвітньої історії про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 грудня 2014 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Національного науково-дослідного Інституту українознавства та всесвітньої історії про скасування наказу, поновлення на роботі, оплату вимушеного прогулу,
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02 грудня 2014 р. повністю задоволено позов ОСОБА_2 до Національного науково-дослідного Інституту українознавства та всесвітньої історії про скасування наказу, поновлення на роботі, оплату вимушеного прогулу.
До Дніпровського районного суду м. Києва від представника відповідача надійшла заява про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02.12.2014 р.
В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02.12.2014 року, представник відповідача посилається на те, що справа розглянута у відсутність відповідача, та відповідач не зміг надати докази, які б спростовували вимоги позивача.
В судовому засіданні представник відповідача заяву про перегляд заочного рішення підтримала з підстав, викладених в заяві.
Позивач до суду не з"явився.
Суд вважає можливим справу розглянути без участі позивача, оскільки згідно ч. 1 ст. 231 ЦПК України неявка осіб, належно повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02.12.2014 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Національного науково-дослідного Інституту українознавства та всесвітньої історії про скасування наказу, поновлення на роботі, оплату вимушеного прогулу задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Заочне провадження є однією з гарантій позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач протягом всього строку розгляду справи повідомлявся належним чином про час та місце її розгляду у порядку встановленому чинним ЦПК України, але в судові засідання не з'явився.
Згідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 232 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Даної позиції дотримується й Верховний Суд України, що підтверджується узагальненням Верховного Суду України "Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах".
З огляду на викладене, суд не приймає до уваги твердження представника заявника викладені в заяві про перегляд заочного рішення про те, що він не зміг прибути в судове засідання через свою хворобу, оскільки будь-яких заяв до суду не подавав. Інші ж представники відповідача, які вказані в довіреності, яка була приєднана до матеріалів справи ( ас. 27) також до суду з будь-якими заявами про відкладення розгляду справи не зверталися.
Крім того, з поданої заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва представник заявника не надав належних доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення даної справи.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02.12.2014 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 230, 231, 232 ЦПК України, суд, -
Заяву представника відповідача Національного науково-дослідного Інституту українознавства та всесвітньої історії про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 02 грудня 2014 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Національного науково-дослідного Інституту українознавства та всесвітньої історії про скасування наказу, поновлення на роботі, оплату вимушеного прогулу - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя