Справа № 755/29965/14-ц
Ухвала
"05" лютого 2015 р. Дніпровський районний суд міста Києва
у складі: головуючого судді Ластовки Н.Д.,
при секретарі Фузік Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16.12.2014 року по цивільній справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 16.12.2014 року повністю задоволено позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду 26.12.2014 року із заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16.12.2014 року, мотивуючи тим, що її неявка в судове засідання 16.12.2014 року була з поважних причин, оскільки вона хворіла, крім того вказала, що не погоджується з сумою нарахованого штрафу, який є завищеним, а вона знаходиться в скрутному матеріальному становищі, при цьому її кошти знаходяться на депозитних рахунках в ПАТ "Дельта Банк", які вона не може отримати.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилася, однак надала суду заяву, де просила розглядати заяву у її відсутність, заявлені вимоги просила задовольнити.
В судове засідання ФОП ОСОБА_2 не з'явилася, однак від її уповноваженого представника ОСОБА_3 надійшла заяв про розгляд справи у його відсутність, заяву про перегляд заочного рішення вважає необґрунтованою та просить відмовити у її задоволенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 Цивільного процесуального кодексу України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи та докази, надані відповідачем на підтвердження підстав для скасування заочного рішення, приходить до наступного.
Заочне провадження є однією з гарантій позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачка протягом всього строку розгляду справи повідомлялася належним чином про час та місце її розгляду у порядку встановленому чинним ЦПК України, але в судові засідання не з'явилася, при цьому в межах розгляду даної справи судом було дотримано процедуру виклику відповідача в судові засідання, вжито відповідних заходів для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи відповідно до ст. 74, ч.1 ст.76 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 232 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин: відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Даної позиції дотримується й Верховний Суд України, що підтверджується узагальненням Верховного Суду України "Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах".
З огляду на викладене, суд не може погодитися з твердженнями заявника про те, що оскільки вона не змогла з'явитися в судове засідання у зв'язку з її хворобою є поважною причиною для скасування заочного рішення, оскільки вона не повідомила суд про свій стан здоров'я, не надала тому доказів, жодних клопотань від неї чи уповноваженого представника до суду не надходило.
Крім того, суд вважає необґрунтованим посилання відповідачки щодо невідповідності суми нарахованого штрафу посилаючись на скрутне матеріальне становище, оскільки нею не надано жодного доказу, які мали б істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, при розгляді заяви про перегляд заочного рішення суду не встановлено, що відповідачка не з'являлась в судове засідання та не повідомила про причини неявки з поважних причин, крім того не надано жодного доказу на підтвердження позиції відповідачки, а тому не вбачається підстав для скасування заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16.12.2014 року.
У відповідності до п.1 ч.3 ст. 231 Цивільного процесуального кодексу України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 230, 231, 232 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 16.12.2014 року по цивільній справі за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя