Святошинський районний суд міста Києва
ун. № 2608/20497/12
пр. № 2-а/759/73/13
13 лютого 2013 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Ключник А.С., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій незаконними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни,
18.12.2012 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, яким просить визнати відмову відповідача щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов'язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату з 13.06.2012 р., посилаючись на те, що вона належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, яку отримує в меншому розмірі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є дитиною війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак, зазначене підвищення спочатку взагалі не виплачувалось, а згодом, почало виплачуватися у значно меншому розмірі. Вона звернулася з відповідною заявою до відповідача, у якій просила перерахувати і виплатити їй щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни, виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, однак відповідач відмовив у задоволенні прохань, викладених у її заяві.
Вважаючи зазначену відмову такою, що порушує її права, позивач просить суд визнати неправомірною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва здійснити перерахунок пенсії, підвищивши її на 30% як надбавку дитині війни, що передбачена ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 13.06.2012 року та нараховувати і виплачувати в повному розмірі в подальшому.
Представником відповідача надіслано заперечення, якими він просить відмовити в задоволенні заявлених вимог, мотивуючи тим, що перерахунок проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України України №1381, а також відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік», у розмірі 7% прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність (а.с. 12-13).
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
24.01.2013 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про визнання діянь протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоплаченої пенсії на 30 % як дитині війни з 13.06.2012 року включно та виплачувати її в подальшому, в частині позовних вимог про визнання діяння протиправними та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни за період з 13 червня 2012 року по 18 червня 2012 року - залишено без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду із позовною заявою (а.с.10).
24.01.2013 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва відкрито скорочене провадження в адміністративній справі.
Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважаю, що позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва і отримує пенсію за віком, яку призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Отже, Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва є належним відповідачем у даній справі.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Крім того, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» передбачено, що у 2012 році норми і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
На виконання п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Кабінетом Міністрів України 28.12.2011 року прийнято постанову «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» №1381, якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 7 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність. Ця постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності 01.01.2012 року.
Вказаний розмір доплати до пенсії виплачується позивачеві, про що зазначає у своїй відповіді відповідач на звернення позивача про здійснення перерахунку доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, та вказує відповідний розрахунок.
Оскільки Постанова Кабінету Міністрів України № 1381 була прийнята на виконання п.3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» - вона є чинною протягом усього бюджетного 2012 року.
Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 «У справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України», роз'яснено, суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач нараховував та виплачував позивачу щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії протягом періоду, що розглядається судом, правомірно, а отже, позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про визнання діянь, протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищеної пенсії на 30 % надбавку як дитині війни з 18.06.2012 року, нараховувати і виплатити підвищену пенсію у повному розмірі, є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати позивачу соціальну надбавку як «дитині війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в подальшому, після постановлення рішення, не можуть бути задоволені, оскільки чинним законодавством не передбачений порядок захисту порушених прав на майбутнє.
Керуючись Законом України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», Законом України «Про соціальний захист дітей війни», постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» №1381 від статтями 9, 69-71, 90, 94, 158-163,183-2, 185-187, 254 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій незаконними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену 30% надбавку до пенсії як дитині війни - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А. Ключник