Справа № 755/6999/15-к
"03" липня 2015 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва, яка полягає у не розгляді клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100040000280 від 11.11.2014 року, -
ОСОБА_4 , в інтересах ОСОБА_5 , звернувся зі скаргою до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва, в порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва, яка полягає у не розгляді клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100040000280 від 11.11.2014 року, оскільки 16.06.2015 року ним було подано клопотання, однак останнє у строки передбачені ст. 220 КПК не було розглянуто.
У судове засідання особа, що подала скаргу не з'явилася, подала заяву про розгляду скарги у її відсутність, скаргу підтримала з підстав викладених в останній, просила задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги враховуючи, що дане клопотаня убло розглянуто відповідно до норм КПК України.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу, заслухавши доводи учасників процесу, вивчивши матеріали провадження за скаргою, та самого кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100040000280, приходить до наступного.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що скаргу подано у відповідності до положень ст. 304 КПК України та на процесуальну дію/бездіяльність, що підлягає оскарження на досудовому провадженні (ст. 303 КПК України).
Як убачається встановлено у судовому засіданні у провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100040000280 від 11.11.2014 року за ознаками складу злочину передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 369 КК України.
16.06.2015 року особою, що подала скаргу було подано клопотання про допит проведення слідчої (розшукової) дії, а саме допиту.
Однак, на час подання скарги до слідчого судді, а саме 30.06.2015 року, заявника не повідомлено про наслідки розгляду його клопотання від 16.06.2015 року
Згідно ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
У відповідності до положень ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
З норм ст. 26 КПК України випливає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Статтею 223 КПК України регламентовано, що слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.
Відповідно до ст. 224 КПК України Глави 20 - слідчі (розшукові) дії, допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати.
У даному судовому засіданні встановлено, що клопотання заявника у строки передбачені ст. 220 КПК України розглянуто не було.
Доводи сторони обвинувачення про дотримання норм КПК України, слідчий суддя вважає сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути зокрема про зобов'язання вчинити певну дію.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку скарги задовольнити та зобов'язати прокурора у рамках цього кримінального провадження вчити одну з дій передбачених ст. 220 КПК України (задовольнити клопотання про проведення слідчих дій або відмовити у задоволенні такого клопотання шляхом постановлення умотивованої постанови) за клопотанням заявника.
Однак, у задоволенні скарги в частині прямого зобов'язання прокурора допитати певних осіб безпосередньо слідчим суддею слід відмовити, враховуючи таке.
Статтею 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду.
Статтею 307 КПК України регламентовано, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Тобто, враховуючи вищезазначені правові норми випливає, що клопотання сторони захисту про проведення слідчих дій розглядається та за його наслідками приймати рішення має тільки слідчий та прокурор, однак даними правовими нормами не передбачено право слідчого судді розглядати клопотання сторони захисту на проведення слідчих дій шляхом постановлення з цього питання судового рішення у формі ухвали, оскільки останній може лише зобов'язати суб'єкт оскарження вчинити певну дію (наприклад: заявник подає клопотання до слідчого, той у його задоволенні відмовляє і заявник у подальшому подає скаргу до слідчого судді про зобов'язання вчинення дії передбаченої ст. 220 КПК України), тобто особами, що подали скаргу, у даному випадку, сформовано свої вимоги у супереч діючого КПК України.
Будь-яких інших питань у скарзі, які б вимагали судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, заявники не порушують.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-3, 7-29, 55, 84-86, 91-94, 110, 303-307, 309, 310, 369-372, 376 КПК України слідчий суддя, -
Скаргу - задовольнити частково.
Зобов'язати прокурора прокуратури Дніпровського району м. Києва, який у розумінні положень ст. 37 КПК України, наділений повноваженнями прокурора в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за № 42014100040000280 від 11.11.2014 року вчинити одну з дій передбачених ст. 220 КПК України за клопотанням ОСОБА_4 від 16.06.2015 року про допит ОСОБА_6 в строки визначені ст. 220 КПК України.
В іншій частині у задоволенні скарги - відмовити.
Ухвала оскарження не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідчий суддя: ОСОБА_1