печерський районний суд міста києва
Справа № 757/14570/14-к
19 червня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність Генерального прокурора України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії,-
03 червня 2014 року в провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність Генерального прокурора України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії.
У скарзі ОСОБА_3 фактично просить зобов'язати Генерального прокурора України внести заяву від 02 червня 2014 року до ЄРДР про скоєння на його думку кримінальних правопорушень працівниками Донецького СІЗО № 5, Селидівського відділу ДВС Донецької області, Селидівської і Новгородської міськрад, Селидівським міжрайпрокурором ОСОБА_4 , окремими суддями Селидівського міського суду Донецької області, Господарського суду Донецької області.
В судове засідання особа, яка подала скаргу ОСОБА_3 не з'явився, просив розглядати скарги у його відсутність.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду скарги повідомлявся належним чином, через канцелярію суду подав заперечення на скаргу та просив відмовити у її задоволенні.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги за відсутності особи, яка подала скаргу та прокурора, на підставі наданих сторонами доказів.
Вивчивши скаргу, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Разом із тим, за змістом ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Тобто, з огляду на вказані положення, розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та поняття реєстрації заяв, які є різними за своєю суттю.
В судовому засіданні встановлено, що 02.06.2014 р. ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України подано заяву про вчинення на його думку кримінальних правопорушень працівниками Донецького СІЗО № 5, Селидівського відділу ДВС Донецької області, Селидівської і Новгородської міськрад, Селидівським міжрайпрокурором ОСОБА_4 , окремими суддями Селидівського міського суду Донецької області, Господарського суду Донецької області, яка була прийнята у відповідності до п.2.2 Інструкції з діловодства в органах прокуратури та зареєстрована працівниками секретаріату Генеральної прокуратури України відповідно до вимог Інструкції.
Листом Генеральної прокуратури України від 05.06.2014 року №06/1-14768-11, за підписом начальника третього наглядового відділу управління організації нагляду за додержанням законів у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури Головного управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури ОСОБА_5 , заява ОСОБА_3 була перенаправлена до прокуратури Донецької області для розгляду у відповідності до чинного законодавства.
Відповідно до п. 3.6 “Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчиненні правопорушення”, заяви, повідомлення про вчиненні кримінальні правопорушення, що віднесені до підслідності органів прокуратури та надійшли на розгляд прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур на правах обласних, Генеральної прокуратури України, керівниками підрозділів апаратів направляються для організації досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня.
Таким чином, направлення заяви ОСОБА_3 до прокуратури Донецької області за територіальним принципом відповідають вищезазначеним положенням кримінального процесуального закону та наказу Генерального прокурора України №125 від 03.12.2012р., тому в даному випадку відсутня будь - яка бездіяльність Генерального прокурора України щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань його заяви про кримінальне правопорушення від 02.06.2014 року.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважаю необхідним у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність Генерального прокурора України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1