Справа № 752/16609/15-к
Провадження №: 1-кп/752/901/15
підготовчого судового засідання
21.10.2015 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в приміщенні суду в м. Києві підготовче судове засідання за кримінальним провадженням № 42014100010000060 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ручки Полтавської області, громадянина України, не працюючого, з освітою вищою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого за ч. 1 ст. 366 КК України,
з участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ;
обвинуваченого ОСОБА_5 ;
До Голосіївського районного суду м. Києва передано обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 366 КК України.
Прокурор відмітив, що кримінальне провадження підсудне Голосіївському районному суду м. Києва і є підстави призначити судовий розгляд.
Обвинувачений підтримав прокурора, щодо можливості призначення провадження до розгляду
Ознайомившись з обвинувальним актом та додатками до нього, вислухавши сторони, суд прийшов до висновку, що обвинувальний акт слід повернути прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК.
Так, згідно пункту 13 частини 1 статті 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч.4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 5, ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Проте, як видно з обвинувального акта, у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванні зазначено, що ОСОБА_5 у 2008 році, перебуваючи на посаді директора ПП «Техагрометком», вніс до податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2008 року та лютий 2009 року завідомо неправдиві дані про результати господарської діяльності, після чого підписав вказані офіційні документи, поставив на них відтиски печатки ПП «Техагрометком», та в подальшому подав податкові декларації за вказані звітні періоди до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.
З зазначеного формулювання можливо прийти до висновку, що час вчинення кримінального правопорушення 2008 рік, однак не зрозуміло, яким чином тоді обвинувачений міг вчинити службове підроблення податкових за лютий 2009 року, тобто період який ще не настав.
Крім того, в обвинувальному акті не знайшло свого відображення, коли ОСОБА_5 подав податкові декларації до ДПІ, що є обов'язковим для встановлення часу вчинення кримінального правопорушення, оскільки, як вважає суд, сам факт внесення в податкові декларації неправдивих даних, як в даному випадку, без пред'явлення їх в ДПІ, ставить під сумнів наявність службового підроблення.
Тобто, органом досудового розслідування належним чином не встановлено і в обвинувальному акті не знайшло свого відображення час вчинення кримінального правопорушення, що є обов'язковим.
Крім того, суд вважає за необхідне також відмітити, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування, при відображені заходів забезпечення кримінального провадження, застосовані під час досудового розслідування, зазначено як вид заходу тримання під вартою, який обраний 02.11.2010 року строком на 6 років, а в подальшому відмічено відомості про підписку про невиїзд, хоча діючим процесуальним законодавством не передбачено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 6 років, і відсутній захід забезпечення кримінального провадження у виді підписки про невиїзд.
В обвинувальному акті є також посилання на те, що згідно висновку спеціаліста № 663 від 29.05.2009 року податкові декларації з ПДВ за вказані звітні періоди підписані ОСОБА_5 , однак зазначений документ не відображений в реєстрі.
Такі недоліки обвинувального акта виключають можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду, і повинні бути усунуті в порядку, визначеному ст. 314 КПК України, тобто обвинувальний акт слід повернути прокурору.
Керуючись ст.ст.314-317 КПК України, суд
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 366 КК України, повернути прокурору прокуратури Голосіївського району м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.
Суддя ОСОБА_1