печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23444/14-к
29 серпня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу - ОСОБА_3 , розглянувши в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12014160500003700 від 02.05.2014 року,-
В провадження слідчого судді ОСОБА_1 14.08.2014 надійшла вказана скарга в порядку ст.303 КПК України. ОСОБА_3 оскаржує постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12014160500003700 від 02.05.2014 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що 12.08.2014 року під розписку в Київському СІЗО йому було вручено постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання від 01.08.2014 року.
ОСОБА_3 вважає зазначену постанову слідчого незаконною та просить скасувати її.
В судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Заслухавши пояснення особи, яка подала скаргу, дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що 20.07.2014, 22.07.2014 та 24.07.2014 року ОСОБА_3 було подані клопотання про закриття щодо нього провадження заступнику начальника ГСУ, старшому слідчому в ОВС ГСУ МВС України ОСОБА_4 та начальнику відділу ГСУ МВС України ОСОБА_5 .
Постановою від 01 серпня 2014 року старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції ОСОБА_4 було відмовлено в задоволенні клопотань підозрюваного ОСОБА_3 від 20.07.2014, 22.07.2014 та 24.07.2014 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№12014160500003700 від 02 травня 2014 року.
Постанова слідчого мотивована тим, що вказані клопотання не підлягають задоволенню з підстав того, що ОСОБА_3 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.294 КК України. Слідством зібрано достатньо доказів, що підтверджують вину ОСОБА_3 в інкримінованому злочині, таким чином відсутні будь - які підстави для закриття кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскарженні такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Тобто, постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження не підлягає оскарженню.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303,305,306, 307,309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України майора міліції ОСОБА_4 про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні №12014160500003700 від 02.05.2014 року - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1