печерський районний суд міста києва
Справа № 757/20421/14-к
07 серпня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність начальника відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_3 у липні 2014 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність начальника відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії. В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_3 зазначає, що 05.07.2014 р. звернулась до прокуратури Київської області з заявою про вчинення суддею ОСОБА_5 кримінального правопорушення, в якій просила внести відомості щодо вищезазначеного кримінального правопорушення. 18.07.2014 р. на адресу ОСОБА_3 надійшов лист за підписом начальника відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 , де зазначено, що підстав для внесення її заяви до ЄРДР не вбачається.
Посилаючись на вищезазначені обставини та положення ст. 214, 303, 304 КПК України, ОСОБА_3 просить зобов'язати службових осіб прокуратури Київської області, уповноважених на прийняття, розгляд, реєстрацію заяв або повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень внести до ЄРДР відомості про вчинення суддею ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, викладені в заяві від 05.07.2014 р.
В судове засідання особа, яка подала скаргу не з'явилася, про місце і час розгляду скарги повідомлялася належним чином.
Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги за відсутності особи, яка подала скаргу та прокурора, на підставі наданих сторонами доказів.
Вивчивши скаргу, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Разом із тим, за змістом ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Тобто, з огляду на вказані положення, розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР та поняття реєстрації заяв, які є різними за своєю суттю.
В судовому засіданні встановлено, що 05.07.2014 р. ОСОБА_3 звернулась до прокуратури Київської області з заявою про вчинення суддею ОСОБА_5 кримінального правопорушення, в якій просила внести відомості щодо зазначеного кримінального правопорушення
Листом від 03.07.2014 р. № 06/2-269-вих14 за підписом начальника віддідул слідчого управління прокуратури області ОСОБА_4 , повідомлено, що заява за своїм змістом та суттю не є повідомленням про злочин, оскільки не містить достатніх даних про вчинення злочинів, за викладених обставин. Зазначив, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення, а відтак підстав для внесення відомостей по даному факту до Єдиного реєстру досудових розслідувань не вбачається.
Такі дії прокуратури відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на діючому законодавстві.
Відповідно до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь - які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Вивчивши, долучену до скарги копію зави ОСОБА_3 , вважаю, що прокуратурою Київської області обґрунтовано надано відповідь щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР, так як з вказаної заяви слідчий суддя не вбачає бездіяльності з боку прокуратури Київської області з приводу невнесення заяви ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 05.07.2014 р. до ЄРДР.
Також, по суті заяви вбачається, що ОСОБА_3 просить внести відомості щодо вчинення, на його думку, суддею кримінального правопорушення, в результаті незгоди його з постановленими рішенням.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 року «Про незалежність судової влади» судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному та касаційному порядку визначеному процесуальним законом.
Незгода з рішенням судів сама по собі не може вказувати на наявність в діях суддів ознак злочину.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суд з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає,що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь - яким рішенням суду.
Таким чином, оскільки заява ОСОБА_3 про вчинення на її думку кримінального правопорушення суддею ОСОБА_5 , начальником відділу слідчого управління прокуратури області ОСОБА_6 було розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», що відповідало на час розгляду вказаної заяви положенням ст. 20 цього Закону, слідчий суддя не вбачає підстав для того, щоб по доводам скарги зобов'язати службових осіб прокуратури Київської області, уповноважених на прийняття, розгляд, реєстрацію заяв або повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень внести до ЄРДР відомості про вчинення суддею ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України, викладені в заяві від 05.07.2014 р., а відтак відмовляє у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307,309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність начальника відділу слідчого управління прокуратури Київської області ОСОБА_4 щодо не внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1