Справа № 474/1007/15-ц
Провадження № 2/474/339/15
27.10.15 року смт. Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
при секретарі судового засідання Тодосьєвій А.С.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
07.10.2015р. позивач звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що спільне життя з відповідачем не склалося через різницю характерів, відсутність між ними взаєморозуміння і поваги. Подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки як у позивача, та і у відповідача на ґрунті сімейно-побутових проблем та діаметрально протилежних поглядів на сімейне життя розвинулась неприязнь один до одного, втрачено почуття любові та поваги. Спільне життя з відповідачем як подружжя та збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам. Від шлюбу мають спільну дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спору щодо місця проживання дитини та майнового спору не мають.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем. Просила не застосовувати заходів щодо їх примирення. Також позивач просила судові витрати по розгляду справи залишити за нею.
Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги та просив суд розірвати шлюб між ним та позивачем. Просив не застосовувати заходів щодо їх примирення.
Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, перевіривши законність визнання позову відповідачем, суд вважає вимоги, викладені в заяві, такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2000р. сторони уклали шлюб, про що відділом реєстрації актів громадянського стану Врадіївського районного управління юстиції Миколаївській області зроблено відповідний актовий запис № 57 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.06.2003р.
Прізвище після реєстрації шлюбу дружини з дошлюбного "Урсул" було змінено на "Денисюк".
Фактично сторони протягом року не проживають однією сім'єю та не підтримують один одного, не мають будь-яких відносин, не ведуть спільного побуту.
Сторони від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає біля матері. Спору щодо місця проживання дитини та майнового у сторін немає.
Згідно ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (ст. 21 СК України).
У відповідності до ч. 2 ст. 104 та ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частинами 1 та 2 ст. 110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
Відповідно до ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За вимогами ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
На підставі викладеного та враховуючи те, що під час судового розгляду не встановлено обставини передбачені ч. 2 ст. 110 СК України, які перешкоджають пред'явленню позову про розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін, а також права їх дитини. Подальше спільне життя подружжя Денисюк і збереження шлюбу суперечить інтересам як дружини, так і чоловіка.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, враховуючи думку позивача, судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 174, 212-215, 218 ЦПК України та ст.ст. 3, 104, 105, 110-112 СК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 25 листопада 2000 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Врадіївського районного управління юстиції Миколаївській області, актовий запис № 57, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, - розірвати.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Врадіївський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
У відповідності до ст. 115 СК України копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Суддя Ф.Г. Сокол