Справа № 473/3977/15-ц
іменем України
"27" жовтня 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі :
головуючої - судді Висоцької Г.А.
при секретарі - Радєвій Н.В.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська із застосуванням звукозаписувальної техніки цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку,
30.09.2015 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку, надану для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1, площею 0,0944 га.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу від 13.10.2001 року, укладеного між нею та ОСОБА_3 За вказаним будинком закріплена земельна ділянка площею 0,0944 га., яка призначена для його обслуговування.
Спірна земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 05.03.1993 року.
Згідно свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_5 отримав спадщину після смерті ОСОБА_4 на ім'я якої оформлено земельну ділянку.
Посилаючись на те, що в позасудовому порядку переоформити земельну ділянку не можливо, позивач просила визнати за нею право власності на земельну ділянку.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, її представник - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини справи, просила суд позов задовольнити, оскільки захистити своє право позивач в інший спосіб не може.
В судове засідання представник відповідача - Вознесенської міської ради Миколаївської області не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника та повне визнання позовних вимог.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, інвентарну справу № 1723/398, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 13.10.2001 року, укладеного між ОСОБА_5., як продавцем та ОСОБА_2., як покупцем - остання придбала у власність житловий будинок АДРЕСА_1, зареєструвавши цей договір у Універсальній Товарно-Сировинній біржі за реєстровим номером 981(а.с.12).
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.02.2006 року вищевказаний договір купівлі-продажу визнаний дійсним та визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ( а.с. 11 ).
Право власності на вказаний житловий будинок зареєстроване за ОСОБА_2 04.06.2013 року реєстраційною службою Вознесенського МРУЮ в Миколаївській області, № 1171826 ( а.с.5).
Однак, право власності на земельну ділянку, надану для обслуговування житлового будинку та господарських будівель АДРЕСА_1 на даний час зареєстровано за ОСОБА_4, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю від 05.03.1993 року, листом Управління Держемагенства у Вознесенському районі Миколаївської області від 21.10.2015 року (а.с.4, 31).
Як вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 09.04.1999 року державним нотаріусом Першої Вознесенської державної нотаріальної контори Чорною Н.Р., спадкоємцем житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними господарчими та побутовими будівлями та спорудами, належного ОСОБА_4 є ОСОБА_5
Відповідно до ст. 120 ЗК України ( в редакції 20.12.2001 року) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Зазначене узгоджується з роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", наведеними в п. 18 "г".
Як зазначалося вище договір купівлі - продажу житлового будинку між сторонами був укладений 13.10.2001 року.
З цього часу ОСОБА_5, як відчужувач житлового будинку не заявляв своїх прав щодо спірної ділянки. Навпаки, після укладення обумовленого договору купівлі - продажу житлового будинку останній передав оригінал Державного акту на право приватної власності на землю позивачу, тим самим визнавши, що спірна земельна ділянка перейшла у власність до набувача житлового будинку - позивача по справі.
Разом з тим, відповідно до ст. 377 ЦК України (відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень застосовується до правовідносин, що продовжують існувати після набрання чинності цим кодексом) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруди, переходить і право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а право позивача відповідно до ст. 16 ЦК України, ст. 152 ЗК України підлягає захисту шляхом визнання його власником спірного майна.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0944 га., для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Висоцька Г.А.