Провадження № 1-кп/470/53/15
Справа № 470/695/15-к
28 жовтня 2015 року смт. Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Березнегуватського району Миколаївської області ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12015150160000249, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 травня 2015 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Кримка Первомайського району Миколаївської області, громадянки України, із середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, в тому, що
21 травня 2015 року близько 23 год. ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_1 , під час сварки на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин нанесла співмешканцю ОСОБА_4 кухонним ножем удар в область живота, спричинивши проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з пошкодженням тонкого кишківника, ускладненого розвитком калового перитоніту, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, визнала повністю та щиро покаялася, а суду дала покази, що відповідають фактичним обставинам справи.
Прокурор району просив слухати справу без дослідження доказів та допиту свідків і потерпілого.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України та за згодою сторін кримінального провадження суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються. Обвинувачена та потерпілий правильно розуміють усі фактичні обставини справи і немає сумнівів у добровільності їх позицій, а тому суд обмежується дослідженням висновку експерта та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої.
Так, у відповідності з висновком судово-медичної експертизи № 77 від 25 травня 2015 року встановлено, що у ОСОБА_4 малися тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з пошкодженням тонкого кишківника, ускладненого розвитком калового перитоніту, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння ( а. п. 22-23 ).
Таким чином, вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй злочину суд знаходить доведеною, а такі її дії кваліфікує як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, тобто за ч.1 ст.121 КК України.
Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_5 встановлено, що вона раніше не судима, про що свідчить вимога на а. п. 25, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває ( а. п. 26-28 ), за місцем проживання характеризується переважно негативно, як особа, що зловживає спиртними напоями та веде аморальний спосіб життя ( а. п. 30 ).
Призначаючи покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до тяжкого, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченої.
Обставинами, що пом'якшують їй покарання судом визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи, що потерпілий ОСОБА_4 не наполягав на суворому покаранні обвинуваченої, суд вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_5 у виді мінімального строку позбавлення волі, що передбачений санкцією ч.1 ст.121 КК України.
Крім цього, враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_5 раніше не судима, суд доходить висновку про можливість її звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст.75 КК України, що є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, суд вважає за необхідне обрати щодо обвинуваченої ОСОБА_5 такий захід у виді особистого зобов'язання - до набрання вироком законної сили та з метою забезпечення її належної поведінки, з огляду на тяжкість злочину та тривалість процедури апеляційного оскарження, що відповідає вимогам статей 179, 194, 374 КПК України.
Керуючись ст.ст.349, 368, 370, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, призначивши їй покарання у виді 5 ( п'яти ) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 ( два ) роки з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.
Речові докази по справі, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївській області, а саме: кухонний ніж, рушник, фрагмент матрацу та чоловічу сорочку - повернути обвинуваченій ОСОБА_5 та потерпілому ОСОБА_4 відповідно, а в разі їх не витребування - знищити.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченою у той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1