Справа № 22Ц-3287/11Головуючий в суді першої інстанції:ОСОБА_1
Категорія: 27 Доповідач: Чорний В. І.
18.11.2011 м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Чорного В.І.,
суддів: Медвецького С.К., Оніщука В.В.,
при секретарі: Ковальчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.09.2011 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У березні 2011 року публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» заявлено позов до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про стягнення заборгованості в сумі 117672,79 гривень, у тому числі: 65336 грн. заборгованість за кредитним договором, 42860,32 грн. - заборгованість за відсотками, пеня - 8976,47 грн., та неустойка - 500 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок невиконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором №11147140000 від 25 квітня 2007 року в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у позивача виникло право на стягнення частини простроченої заборгованості з ОСОБА_2 як поручителя, який несе солідарну відповідальність перед банком на підставі договору поруки від 26.08.2008 року.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.09.2011 року в задоволенні позову ПАТ «УкрСиббанк» відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 117672,79 грн. задоволити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» понесені судові витрати.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
За висновком суду позовні вимоги Банку не підлягали до задоволення, так як порука припинилась на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки зміна розміру відсотків за користування кредитом відбулась без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).
Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника. Ч. 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язання боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.
Встановлено, що п. 1.1 Договору поруки ОСОБА_4 поручається перед Банком на виконання ОСОБА_3 в повному обсязі усіх її обов'язків, що виникли з кредитного договору №11147140000 від 25.04.2007 року як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Разом з тим, п. 1.2 Договору поруки зазначалось, що поручителю добре відомі усі умови основного (кредитного) договору, зокрема: сума основного договору; термін виконання основного зобов'язання; розмір відсоткової ставки; та інші умови кредитного договору.
Зазначені умови договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язання за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
За умовами кредитного договору (п. 1.3.1., розділом 5 кредитного договору) передбачено право Банку змінювати розмір процентної ставки за користування кредитом, повідомивши про це Позичальника письмово протягом 14 календарних днів з дати її зміни.
Таким чином, збільшення процентної ставки не змінює викладені в договорі умови, а є реалізацією механізму збільшення плати за кредит на умовах, що погоджені сторонами та поручителем. Окрім цього зі змісту п. 1.3.1 Договору вбачається, що збільшення розміру відсоткової ставки проводиться за умовами кредитного договору, тобто зміна умов кредитного договору в розумінні п. 2.1 договору поруки не проводиться. Вказане підтверджується п. 1.1. договору поруки, який визначає, що поручитель відповідає за зобов'язаннями позичальника, що виникають з кредитного договору існуючих на момент укладення так і тих, що можуть виникнути у майбутньому. Тобто при укладенні договору поруки сторони передбачали, що у відповідность до змісту кредитного договору розмір плати за користування кредитом може бути збільшено в порядку визначеному розділом 5 Договору, у зв'язку з чим передбачали похідне погодження на відповідальність поручителя щодо таких зобов'язань. Пункт 2.1. договору поруки визначає заборону на проведення змін умов основного Договору. В даному разі під змінами необхідно розуміти зміну фактичного змісту зобов'язань по кредитному договору шляхом зміни умов договору, на які не надана згода поручителя та які впливають на обсяг відповідальності поручителя. Обсяг відповідальності поручителя встановлено в п. 1.1. договору поруки - в повному обсязі, що виникли з кредитного договору, як існуючих на момент укладення, так і тих, що виникнуть в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що внесення змін до кредитного договору в частині зміни процентної ставки змінило основне зобов'язання боржника без згоди поручителя та збільшило обсяг його відповідальності, оскільки закон пов'язує припинення договору поруки із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зміною будь-яких додаткових умов зобов'язання, забезпеченого порукою.
Оскільки ПАТ «УкрСиббанк» було поставлено питання про розподіл судових витрат, то їх необхідно покласти на ОСОБА_2
З огляду на наведене та враховуючи, що судом неправильно застосовані норми матеріального права й допущені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому судове рішення підлягає скасуванню й ухваленню нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.09.2011 року скасувати.
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором від 25 квітня 2007 року за №11147140000 суму 117672,79 гривень та понесені судові витрати у вигляді судового збору - 588 грн. 36 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення - 120 гривень.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді:
З оригіналом вірно: