Справа № 130/2207/15-ц Провадження № 22-ц/772/3119/2015Головуючий в суді першої інстанції Вернік В. М.
Категорія Доповідач Іващук В. А.
"26" жовтня 2015 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючогоІващука В.А.,
суддів:Копаничук С.Г., Якименко М.М.,
при секретаріКирилюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 2 жовтня 2015 року про поновлення пропущеного строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа,
ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 2 жовтня 2015 року у задоволенні заяви ОСОБА_6 про поновлення строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову про задоволення вказаної заяви.
ОСОБА_7 та її представник заперечували доводи апеляційної скарги через їх безпідставність та просили апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.
Перевіривши додержання вимог закону при постановленні ухвали, її законність і обґрунтованість, у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Встановлено, що рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_6 Зобов'язано ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не чинити перешкод ОСОБА_6 у користуванні земельною ділянкою площею 0,0990 га, яка розташована по АДРЕСА_1, шляхом звільнення земельної ділянки вказаної площі та перенесення огорожі з боку будинку АДРЕСА_2, де відстані від межі та житловим будинком літ."Б" становлять 2,40 м., 2,40 м.., а сараєм літ."Г" становлять 2,90 м., 2,90 м., відповідно до додатку 3 висновку судово-будівельної експертизи №851/1014/21-21 від 03 жовтня 2012 року, а також стягнуто в рівних частинах з вказаних відповідачів на користь позивача 17 грн. держмита, 8,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 894 грн. за надання правової допомоги (а.с.236-238 том 1).
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25 грудня 2012 року вказане рішення суду залишено без змін, а отже рішення суду набуло законної сили 25 грудня 2012 року.
Згідно поданої 23 червня 2014 року заяви до суду, виконавчий лист отриманий ОСОБА_6 6 серпня 2015 року, що підтверджується розпискою в отриманні виконавчого листа (а.с.274 том 1).
За змістом статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий лист виданий судом може бути пред'явлений до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Отже вбачається, що у визначений законом річний строк з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили, ОСОБА_6 не пред'явила виконавчий лист до виконання, тобто пропустила визначений законом строк для звернення до виконання виконавчого листа. Цей строк закінчився 25 грудня 2013 року.
Вирішуючи це питання та відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд виходив із того, що ОСОБА_6 не довела поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, а надана заявником довідка з лікарні не може бути прийнятою судом, оскілки не містить ознак допустимості, ця довідка не посвідчена підписом головного лікаря там та не містить печатки медичної установи.
Проте, такі висновки суду є помилковими, до цих висновків суд дійшов через порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Відповідно до правила частини 1 статті 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Таке ж положення міститься у частині 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).
Оцінюючи надані заявником докази поважності пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд дав неправильну оцінку наданому доказу, а саме довідці від 29 вересня 2015 року про хворобу ОСОБА_6 та перебування її у лікарні з 11 липня 2014 року по 18 липня 2014 року, оскільки безпідставно вважав цей доказ недопустимим через відсутність підпису (посвідчення довідки) головного лікаря та відсутність печатки медичної установи.
Як вбачається із вказаної довідки (а.с.23 том 2) вона видана на відповідному бланку лікарні та посвідчена підписом завідуючого відділенням та скріплена його особистою печаткою лікаря (лікар ОСОБА_9).
При висновку суду про неналежність чи недопустимість наданого доказу, суд зобов'язаний був в силу положення частини 4 статті 10 ЦПК України сприяти заявнику в отриманні допустимого доказу.
Разом із тим, апеляційному суду подана довідка такого ж змісту яка підтверджує обставини вказані у довідці поданій суду першої інстанції. Ця довідка посвідчена підписом головного лікаря та скріплена печаткою лікарні, що підтверджує ті обставини, на які заявник посилалась обґрунтовуючи свою заяву (а.с.31 том 2).
Оцінюючи поданий доказ слід звернути увагу на рекомендації лікаря де станом на 29 травня 2015 року зазначено, що хвора потребує відновного лікування по теперішній час, тобто хвороба є довготривалою, що має значення при вирішенні цього питання. Отже, причини пропущення ОСОБА_6 строку на пред'явлення для виконання виконавчого листа колегія суддів вважає поважними.
Крім того, колегія суддів вважає, що при вирішенні цього питання слід ураховувати положення про те, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а отже не допускаючи до виконання рішення суду яке набрало законної сили, суд тим самим буде сприяти порушенню права на справедливий суд який гарантовано державою Україна.
Отже оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню як така, що ухвалена з порушенням норм процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
За таких обставин слід постановити ухвалу якою задовольнити заяву ОСОБА_6 про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
На підставі викладеного вище, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 312, статті 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 2 жовтня 2015 року у цій справі скасувати та постановити ухвалу апеляційного суду з цього питання.
Поновити ОСОБА_6 строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа виданого на виконання рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 листопада 2012 року у справі №2/0205/17/2012 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ С.Г. Копаничук
/підпис/ М.М. Якименко
Згідно з оригіналом
Суддя В.А. Іващук