Справа № 127/12730/15-к
Провадження № 1-кп/127/893/15
23.10.2015 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження -
з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, відомості про яке внесені 29 березня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015020010002035,-
25 березня 2015 року, приблизно, о 17.30 год. обвинувачений ОСОБА_5 разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6 зайшли у двір загального користування по АДРЕСА_2 , де в підсобній будівлі, яка розміщена у зазначеному спільному дворі, знаходились ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які прибирали старі речі. ОСОБА_6 підійшла до мішка, в який було зібрано речі під час прибирання, та штовхнула його ногою. Після вказаних дій між ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 виникла словесна суперечка на ґрунті особистих неприязних відносин, які склались протягом тривалого часу, та конфліктна ситуація щодо прибирання речей біля підсобної будівлі на прилеглій території загального користування, в ході якої обвинувачений ОСОБА_5 почав погрожувати ОСОБА_4 застосуванням фізичної сили. Побоюючись за своє здоров'я, ОСОБА_4 пішла у своє помешкання, що по АДРЕСА_3 , з метою виклику працівників міліції. В цей час у обвинуваченого ОСОБА_5 виник прямий умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , внаслідок чого він забіг у будинок, де знаходилась ОСОБА_4 , підбіг до неї та штовхнув її руками в плечі, внаслідок чого остання впала на підлогу. При спробі ОСОБА_4 піднятися, обвинувачений ОСОБА_5 вдруге штовхнув її у плечі і вона знову впала на підлогу. Коли ОСОБА_4 намагалась встати з підлоги обвинувачений ОСОБА_5 , продовжуючи застосовувати фізичну силу, умисно намагався нанести удари кулаками в область обличчя ОСОБА_4 . Остання, з метою самозахисту, намагаючись стримати дії обвинуваченого ОСОБА_5 , прикривала руками обличчя та виставляла руки перед обвинуваченим, внаслідок чого удари прийшлись по рукам ОСОБА_4 . В результаті обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово наніс удари кулаками по руках ОСОБА_4 , точну кількість ударів досудовим слідством не встановлено. Коли ОСОБА_4 вдалося встати з підлоги, обвинувачений ОСОБА_5 втретє штовхнув її в плечі, внаслідок чого вона впала на диван. В момент нанесення ударів, до будинку, де відбувався конфлікт, зайшов син потерпілої - ОСОБА_8 , який побачивши неправомірні дії обвинуваченого ОСОБА_5 , підбіг до останнього зі сторони спини та відтягнув його від матері, після чого виштовхнув його на вулицю.
Згідно з висновком експерта №410 від 17 квітня 2015 року у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді двох синців на задній поверхні правого передпліччя, саден на задній поверхні правого променево-зап'ясткового суглобу та тильній поверхні правої кисті, які утворились від дії тупих твердих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав частково, суду пояснив, що 25 березня 2015 року, приблизно, о 17.30 год. він разом зі своєю матір'ю ОСОБА_6 приїхали з села. Під хвірткою до спільного двору домоволодіння по АДРЕСА_2 , де знаходиться їх помешкання, стояв мішок зі сміттям. Матір сказала сусідам ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , щоб вони забрали цей непотріб. Почалася сварка в ході якої ОСОБА_4 почала висловлюватися нецензурними словами, після чого швидко пішла у свою квартиру, а він забіг за нею, щоб продовжити сварку. ОСОБА_4 вилила на нього суп, він схватив останню за плечі та почав її трусити за те, що вона ображала його матір, штовхнув її у спину і вона впала на диван. Ударів ОСОБА_4 він не наносив. В цей час зайшов син ОСОБА_4 - ОСОБА_8 і він вийшов на вулицю. У вчиненому кається, зробив для себе належні висновки.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину визнав частково, його вина повністю доведена дослідженими у судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що 25 березня 2015 року, приблизно, о 17.30 год. - 18.00 год. її син ОСОБА_8 прибирав у сараї, поряд з ним знаходилися вона та її матір - ОСОБА_7 . Один мішок зі сміттям син тимчасово поставив біля хвіртки. В цей час з'явилися в нетверезому стані ОСОБА_6 та її син ОСОБА_5 . ОСОБА_6 штовхнула мішок зі сміттям ногою і висловилась на їх адресу нецензурно, щоб вони мішок забрали. Розпочалася сварка, в ході якої ОСОБА_5 став їй погрожувати побиттям. Вона дістала мобільний телефон, щоб викликати міліцію, забігла до себе в помешкання. За нею забіг ОСОБА_5 і почав її штовхати, від чого вона тричі падала на підлогу та двічі на диван. Від ударів ОСОБА_5 , які він намагався нанести їй в обличчя чи в голову, вона захищалася руками від чого у неї на руці утворилися синці. Потім в помешкання зайшов її син ОСОБА_8 та їх розборонив.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що 25 березня 2015 року вона разом зі своєю донькою ОСОБА_4 та внуком ОСОБА_8 прибирали в сараї. В цей час у двір, який є спільним, увійшли їх сусіди - ОСОБА_6 та її син ОСОБА_5 . Почалася сварка, ОСОБА_6 кричала, щоб вони забирали мішки, а ОСОБА_5 сварився з її донькою, почав її шарпати. Донька втекла у будинок, а ОСОБА_5 побіг за нею. Потім туди побіг внук - ОСОБА_8 . Після того, як приїхали працівники міліції, вона побачила у доньки ОСОБА_4 на руках синці, остання пояснила, що її побив ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 25 березня 2015 року він разом з матір'ю та бабусею прибирали у сараї. В цей час у двір, який є спільним, зайшли сусіди - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і почався конфлікт через те, що не там поставили мішок зі сміттям. Його матір пішла у будинок, а за нею побіг ОСОБА_5 , який був у агресивному стані. Матір останнього - ОСОБА_6 сказала йому забрати ОСОБА_5 і він пішов у помешкання. В квартирі він побачив, як ОСОБА_5 штовхнув його матір на диван, він його вивів. ОСОБА_5 сказав, що він ОСОБА_4 не бив, а лише штовхав. Мати була в стресовому стані, скаржилась, що обвинувачений наносив їй удари, показувала синець на руці.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 25 березня 2015 року, приблизно, о 17.00 год. - 18.00 год. вони з сином ОСОБА_5 приїхали з села. Біля їх хвіртки стояв мішок зі сміттям, який вона штовхнула ногою, на що ОСОБА_4 висловилася на її адресу нецензурною лайкою та побігла до себе додому. За нею побіг її син - ОСОБА_5 . Оскільки між їх сім'ями тривалий час існують неприязні стосунки через сміття, яке звозить ОСОБА_7 - мати ОСОБА_4 , то вона попросила ОСОБА_8 , щоб той забрав її сина, який пішов її захищати, з будинку потерпілої.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення також підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами кримінального провадження: витягом з кримінального провадження №12015020010002035, згідно з яким ОСОБА_4 звернулася із заявою щодо вчинення відносно неї злочину 28 березня 2015 року, відомості про злочин було внесено до ЄРДР 29 березня 2015 року (а.с. 33); протоколом прийняття заяви у ОСОБА_4 , згідно з яким остання просила прийняти міри до чоловіка на ім'я ОСОБА_10 , який 25 березня 2015 року, близько, 17.30 год., перебуваючи у її будинку, спричинив їй тілесні ушкодження (а.с. 34); висновком експерта №410 від 17 квітня 2015 року, згідно з яким у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді двох синців на задній поверхні правого передпліччя, саден на задній поверхні правого променево - зап'ясткового суглобу та тильній поверхні правої кисті, які утворились від дії тупих твердих предметів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, по давності утворення можуть відповідати вказаному строку (а.с. 37); протоколом проведення слідчого експерименту від 09 травня 2015 року за участю потерпілої ОСОБА_4 , згідно з яким остання в присутності двох понятих відтворила обстановку та зазначила обставини нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_5 (а.с. 45-56); протоколом проведення слідчого експерименту від 09 травня 2015 року за участю свідка ОСОБА_8 , згідно з яким останній вказав на місце, де відбувся конфлікт його матері ОСОБА_4 з обвинуваченим ОСОБА_5 та матір'ю останнього - ОСОБА_6 , розповів про подальші події, свідком яких він був (а.с. 57-65); висновком додаткової судово - медичної експертизи №620 від 25 травня 2015 року, згідно з яким у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді двох синців на задній поверхні правого передпліччя, саден на задній поверхні правого променево - зап'ясткового суглобу та тильній поверхні правої кисті, які утворились від дії тупих твердих предметів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, по давності утворення можуть відповідати вказаному строку; кількість, характер, локалізація та морфологічні особливості вищезазначених тілесних ушкоджень передбачають не більш як три травматичні контакти з тупими твердими предметами, з місцями прикладання сили в ділянці правого передпліччя та правої кисті, що, в свою чергу, не в повній мірі узгоджується, однак категорично не виключає можливості їх утворення за обставин, на які посилається ОСОБА_4 в показах від 30 квітня 2015 року та на які вказано під час слідчого експерименту - 09 травня 2015 року (а.с. 67-68).
Аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення доведена і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ст. 125 ч. 1 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 в тому, що 25 березня 2015 року, приблизно, о 17.30 год. він на грунті особистих неприязних стосунків умисно наніс потерпілій ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження.
Показання обвинуваченого ОСОБА_5 , що він не наносив ударів потерпілій ОСОБА_11 , а лише трусив її за плечі та штовхнув, від чого вона впала на диван, суд вважає частково недостовірними, оскільки вони суперечать показанням потерпілої ОСОБА_4 та вищепроаналізованим письмовим доказам, серед яких висновок експерта №410 від 17 квітня 2015 року та висновок додаткової судово - медичної експертизи №620 від 25 травня 2015 року згідно з якими кількість, характер, локалізація та морфологічні особливості тілесних ушкоджень, заподіяних обвинуваченим ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 , передбачають не більш як три травматичні контакти з тупими твердими предметами, з місцями прикладання сили в ділянці правого передпліччя та правої кисті, що, в свою чергу, не в повній мірі узгоджується, однак категорично не виключає можливості їх утворення за обставин, на які посилається ОСОБА_4 .
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що 25 березня 2015 року, після сварки, під час якої ОСОБА_5 погрожував ОСОБА_4 , обвинувачений забіг за потерпілою у будинок, після чого остання скаржилася, що він її побив і показувала їм на руці синці.
Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що її син ОСОБА_5 під час конфлікту, щоб її захистити, забіг до будинку потерпілої ОСОБА_4 , але що відбувалось в будинку, вона не бачила.
За таких обставин, суд розцінює показання обвинуваченого ОСОБА_5 , як засіб захисту з метою пом'якшити свою відповідальність.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді штрафу в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: