20 жовтня 2015 р. Справа № 876/5039/15
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,
при секретарі судового засідання - Керод Х.І.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у Тернопільській області (тепер Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області), Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2, діюча в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, звернулася з позовом до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у Тернопільській області (Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області), державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання дій неправомірними і зобов'язання вчинити дії в чистині визнання безпідставної відмови в прийняті декларації про готовність об'єкту до експлуатації та зобов'язання зареєструвати таку декларацію по будинку володінню по АДРЕСА_1, що належить її неповнолітньому сину ОСОБА_3.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року, позов задоволено частково.
Визнано дії Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у Тернопільській області (Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області) про відмову в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації - неправомірними.
Зобов'язано Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області провести реєстрацію декларацію про готовність об'єкта до експлуатації по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.
Судом першої інстанції встановлено, що в 17.12.2013 року представник позивача подав до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю у Тернопільській області (Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області) декларацію про реєстрацію будинковолодіння по АДРЕСА_1, який належить його внуку ОСОБА_3, у відповідності до «будівельної амністії до кінця 2013 року», згідно Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності» від 20.11.2012 року за № 5496.
30.12.2013року йому було відмовлено в прийнятті декларації з покликанням на неповноту внесених відомостей, зокрема: в п. 3 переліку інженерного обладнання не було вказано наявності водопроводу, каналізації, центрального опалення, а в п.2 не зазначено наявності мансандри, відомості про що намагався внести рукописним текстом заявник в присутності працівника Інспекції.
Однак, працівники Інспекції відмовились прийняти дану декларацію покликаючись на численні виправлення та дописки, а 08.01.2014 року йому було офіційно надіслано лист про відмову в прийняті такої декларації.
Аналізуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що допущені позивачем дописки в декларації не були суттєвими, оскільки тут же були внесені в належні пункти декларації, а відтак працівниками Інспекції було безпідставно відмовлено в прийняті такої декларації і її реєстрації. А тому, посилання апелянта на вмотивованість відмови є явно надуманим і виправдовуючим фактором допущеної упередженості, відтак позов підлягає до задоволення.
Всебічно перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази, колегія суддів прийшла до неспростовного переконання про те, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2015 року у справі №819/3275/14-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: С.М. Кузьмич
В.З. Улицький
Повний текст ухвали виготовлено 26.10.2015 року