20 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 668/13762/14-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Корецький Д. Б.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого - Милосердного М.М.,
суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,
при секретарі - Тропанець О.В.,
за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м.Херсона від 30 квітня 2015 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про часткове скасування рішення,
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Херсонської міської ради про скасування абзацу 8 п.1.4 Порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості, розташованим на території м. Херсона, затвердженого рішенням ХІХ сесії Херсонської міської ради VI скликання від 09.08.2012 року, №744.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що вказане рішення, в частині оскарження обмежує присвоєння адрес об'єктам пов'язаним конструктивними елементами, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки не зрозуміло чому неможливо присвоїти різних адрес у окремих об'єктів нерухомості, навіть і пов'язаних спільними конструктивними елементами, які при цьому мають різні входи та ділянки на яких вони розмішені.
Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 30 квітня 2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 12 вересня 2013 року по справі № 667/1933/13-ц ОСОБА_1 в особисту приватну власність виділено 43/100 частин домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та складається з: житлового будинку літ. "А": житлова кімната літ. 1-1, житлова кімната літ. 1-2, житлова кімната літ. 1-3, прибудова літ. "а", в якій розташовано кухню літ. "І", прибудова літ. "а2", в якій розташований санвузол літ. "ІІІ", сараю літ. "В", сараю літ. "Г", гаражу літ. "Д" сараю літ. "Е", туалету літ. "Ж", огорожі № 1, хвіртки № 2, водопроводу № 3, огорожі № 4.
03 березня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до т.в.о. Херсонського міського голови з заявою про присвоєння поштової адреси 43/100 зазначеної частини домоволодіння.
Листом від 24.03.2014 р. заявнику було відмовлено у зв'язку з відсутністю законних підстав для присвоєння самостійної поштової адреси належній їй частині домоволодіння.
Оскарживши таку відмову до суду, ОСОБА_1 дізналася про існування рішення Херсонської міської ради від 09.08.2012 р. № 744 "Про затвердження Порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості, розташованих на території м. Херсона, та визнання таким, що втратило чинність рішення міської ради від 29.04.2011 р. № 194", зокрема, абзацом 8 пункту 1.4 Порядку передбачено, що об'єктам, пов'язаним конструктивними елементами, що забезпечують їх цілісність та необхідні технічні умови функціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкція даху, покрівля, тощо), не надаються самостійні адреси.
Вважаючи, що абзац 8 пункту 1.4 Порядку порушує право ОСОБА_1 на присвоєння частині її будинку поштової адреси, остання звернулася до суду.
Вирішуючи справу та відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи судом не встановлено порушень Херсонською міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення в розумінні ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування".
к
Колегія суддів погоджуючись з прийнятим рішенням, його резолютивною частиною, не може в повній мірі погодитися з його мотивуванням з огляду на наступне.
Згідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Також, відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд першої інстанції повинен був пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Таким чином, підставами для визнання дій протиправними та скасування рішення є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. При цьому, обов'язковою умовою визнання дій протиправними та скасування рішення є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Між тим, при розгляді справи суд першої інстанції вдався до оцінки дій відповідача, при цьому не звернув увагу на те, що оскаржуване рішення жодним чином не порушує права позивача.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачу було виділено в особисту приватну власність частину будинку рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 12 вересня 2013 року, в той час як позивач оскаржує Рішення, яке прийнято Херсонською міською радою 09 серпня 2012 року.
В даному випадку рішення ХІХ сесії Херсонської міської ради VI скликання від 09.08.2012 року, №744 "Про затвердження Порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості, розташованим на території м. Херсона", яке є лише способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, що не порушує права позивача, оскільки на час прийняття зазначеного рішення таких прав у позивача не існувало.
Отже, оспорюване рішення, на час прийняття не призвело до виникнення у ОСОБА_1 будь-якого правового результату. Тож жодних правових наслідків, які могли би порушувати права позивача у справі та бути предметом оскарження, у даному випадку не виникло.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що з огляду на відсутність порушеного права позивача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Оскільки, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, помилкове застосування норм матеріального права не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 30 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 21 жовтня 2015 року.
Головуючий: М.М.Милосердний
Судді: А.І.Бітов
І.Г.Ступакова