07 жовтня 2015 року м. Львів № 876/6811/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Бруновської Н.В.
суддів: Костіва М.В., Шавеля Р.М.
за участю секретаря судового засідання: Коцур В.К.
позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.05.2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання до вчинення дій,-
30.03.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про визнання рішення від 20.02.2015 р. № 6 протиправним та зобов'язання зарахувати спеціальний стаж періоду роботи на посаді старшого шляхового майстра з 18.09.1991 року по 30.12.2014 року до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за вислугу років, відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня звернення - 31.12.2014 року.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.05.2015 року позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення пенсійного органу від 20.02.2015 року № 6 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 1.12.2014 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, суд зобов'язав пенсійний орган зарахувати позивачу спеціальний стаж періоду роботи на посаді старшого шляхового майстра з 18.09.1991 року по 30.12.2014 року до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах за вислугу років, відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 з дня звернення з 31.12.2014 року та призначити пенсію відповідно до ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Не погодившись з даною постановою, апелянт Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апелянт просить суд, постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.05.2015 року скасувати та прийняти нову постанову якою в позові відмовити.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання на виклик суду не з'явились хоча, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч.4 ст.196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугою років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи - не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. № 583 «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» затверджений» Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років» - до якого входить професія - майстри ( шляхові, мостові, тунельні ) магістральних залізниць, зайняті на поточному утриманні, ремонтні колій і штучних споруд на дільницях з інтенсивним рухом поїздів.
Рішенням Управління пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області від 20.02.2015 р. за № 6 позивачу відмовлено в призначені пенсії за вислугу років.
Період роботи з 18.09.1991 р. по 31.12.2014 р. ОСОБА_1 на посаді старшого майстра шляхового і магістральних залізниць, пенсійний орган не зарахував до спеціального стажу оскільки, посада не передбачена Переліком який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 р. № 583.
З трудової книжки позивача видно, що останній працював в період з 18.09.1991 р. по 31.12.2014 р. на посаді старшого шляхового майстра.
З врахуванням п. 6.4 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, які затверджені постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41 , Примітки 1 Додатка В «Класифікатора професій» який затверджений наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. № 327 видно, що посада «майстра шляхового» та «старшого майстра шляхового» в професійному розумінні не відрізняються та підтверджуються однаковий вплив всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників цих професій в процесі трудової діяльності.
За таких обставин, колегія судді вважає вірними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову оскільки, посада старшого майстра шляхового підлягає включенню до стажу роботи за Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах.
У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 160, ст.195, ст.198, ст.205, ст.206, ст.254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27.05.2015 року у справі за № 161/4724/15-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Н.В. Бруновська
Судді: М.В. Костів
Р.М. Шавель