21 жовтня 2015 року Справа № 876/8280/15
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
з участю секретаря судових засідань Гелецького П.В.,
позивача ОСОБА_3,
представника відповідача Воробець І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу,
24 червня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника Львівську митницю Міндоходів (код ЄДРПОУ 35775617) на Львівську митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39420875) у справі за його позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі та стягнення коштів за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року вказану заяву задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Львівська митниця ДФС просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, покликаючись на те, що виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 813/2214/13-а, виданого 03.06.2015 року Львівським окружним адміністративним судом про стягнення з Львівської митниці Міндоходів на користь ОСОБА_3 заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 44417,14 грн. не відкрито.
Представник Львівської митниці ДФС у ході апеляційного розгляду підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі. Просила скасувати ухвалу усуду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовити.
Позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні апеляційного суду заперечив обґрунтованість вимог апелянта, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Представник Державної митної служби України на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до приписів ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження, суд першої інстанції виходив із того, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2014 року виконується виключно органом Державного казначейства України. Оскільки виконання судового рішення органом Державного казначейства України здійснюється без відкриття виконавчого провадження, то суд застосував закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, апеляційний суд виходить із таких міркувань.
Відповідно до ч.1 ст. 264 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положенням про Львівську митницю, затвердженим наказом Державної митної служби від 14.07.2011 року № 630, передбачено, що Львівська митниця є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі митної справи, який безпосередньо забезпечує дотримання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Відповідно до п. 1.2 розділу 1 зазначеного Положення передбачено, що Митниця підпорядковується Державній митній службі України.
Відповідно до Положення про Львівську митницю Міндоходів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 року за № 55, Львівська митниця Міндоходів є територіальним органом Міндоходів, який підпорядковується Міндоходів.
16.04.2015 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис за № 14151120008029345 про державну реєстрацію припинення юридичної особи Львівської Митниці Міндоходів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 160 «Про утворення Державної фіскальної служби» визначено, що Міністерство доходів і зборів реорганізовано шляхом перетворення у Державну фіскальну службу.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України» територіальні органи Міністерства доходів і зборів реорганізовано шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби. Таким чином було утворено Львівську митницю ДФС, до якої приєднано Львівську митницю Міндоходів.
Відповідно до Положення про Львівську Митницю ДФС, затвердженого наказом від 26.08.2014 року № 78, Львівська митниця Державної фіскальної служби України є територіальним органом Державної фіскальної служби України.
Судом встановлено, що 09.06.2015 року ОСОБА_3 звернувся до ГУ ДКС України у Львівській області із заявою про виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2015 року по справі № 813/2214/13-а.
Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.
Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Приписами ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно з п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі - Порядок № 845) боржником є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах казначейства. Стягувачами згідно з положеннями зазначеної постанови є фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів.
Пунктом 3 зазначеного Порядку встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Міністерства фінансів України, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Як слідує з матеріалів справи, листом ГУ ДКС України у Львівській області від 10.06.2015 року № 15-08/5319 виконавчий лист від 03.06.2015 року по справі № 813/2214/13-а повернено заявнику як такий, що не підлягає виконанню органом Державного казначейства України, оскільки на розрахунково-касовому обслуговуванні казначейства не знаходиться та не має відкритих рахунків зазначений у виконавчому листі боржник - Львівська митниця Міндоходів, проте має відкриті рахунки Львівська митниця ДФС.
При цьому апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не передбачено відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа про стягнення з державного органу коштів.
Разом з тим, відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Оскільки відносини, які виникають з приводу виконання виконавчого листа на підставі Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» схожі, то за відсутності у Законі України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» положень про заміну сторони у провадженні з виконання виконавчого листа, на думку апеляційного суду, слід застосувати аналогію закону та керуватись у цьому випадку приписами ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» і ст.264 КАС України, які регулюють схожі відносини.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи дане процесуальне питання, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2015 року у справі № 813/2214/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
І.П.Іщук
Ухвала у повному обсязі складена 22 жовтня 2015 року.