Справа: № 752/11562/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Шумко А.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
22 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дуденкова О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Сацюка Віталія Валерійовича на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження, -
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 серпня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Голосіївським районним судом м. Києва 25.03.2015 р. на виконання постанови в справі №764/9272/13-а за позовом ОСОБА_1 до ГУ Пенсійного фонду України в м. Севастополі, третя особа - Військовий комісаріат АР Крим про визнання дій протиправними та спонукання до вчинення дій видано виконавчий лист про зобов'язання ГУ ПФ України в м. Севастополі провести перерахунок раніше призначеної позивачу пенсії з 01.09.2008 р., з яким останній звернувся до відповідача.
Однак, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у м. Києві від 10.06.2015 позивачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження № 47800274 з посиланням на ст. 20, п. 4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з пред'явленням виконавчого документу до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
Не погоджуючись із такими діями та рішенням державного виконавця, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому проси визнати такі дії протиправними та зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №47800274 діяв правомірно, та його дії узгоджуються з вимогами Законом України «Про виконавче провадження».
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до вимог ст. 17 цього Закону, що кореспондується з вимогами ст. 258 КАС України виконавчий лист є виконавчим документом на підставі якого здійснюється примусове виконання судового рішення державною виконавчою службою.
Статтею 19 вищенаведеного Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;
З системного аналізу зазначених правових норм вбачається, що, у разі надходження до державної виконавчої служби виконавчого документа, державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та має всі необхідні реквізити, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Як вбачається з матеріалів справи, у виконавчому листі, виданому Голосіївським районним судом м. Києва про зобов'язання ГУ ПФУ у м. Севастополі провести перерахунок раніше призначеної пенсії позивачу, адресою боржника зазначено АДРЕСА_1 .
Зважаючи на те, що місцезнаходженням боржника, юридичної особи ГУ ПФУ у м. Севастополі є м. Севастополь АР Крим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві обґрунтовано відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання зазначеного вище виконавчого листа на підставі п.4 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Сацюка Віталія Валерійовича - залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м.Києва від 31 серпня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Степанюк А.Г.
Василенко Я.М.