Справа: № 825/3312/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
Іменем України
21 жовтня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Петрика І.Й.,
Суддів: Борисюк Л.П.,
Собківа Я.М.,
При секретарі судового засідання: Валяєвій Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року у справі позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльність, стягнення грошової компенсації, -
ОСОБА_1 пред'явив позов до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати неправомірною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 стосовно не зарахування його на продовольче забезпечення з 18.03.2014 по 12.03.2015 до Військової частини НОМЕР_1 та не своєчасного подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч НОМЕР_1 ;
- визнати неправомірною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно не виплати йому нарахованої згідно наказів військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.12.2014 року № 575 за період з 18.03.2014 року по 30.11.2014 року, від 02.01.2015 року № 02 за грудень 2014 року, від 04.02.2015 року № 90 за січень 2015 року, від 04.03.2015 року № 169 за лютий 2015 року грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 5832,22 грн.;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 нараховану грошову компенсацію в сумі 5832,22 грн.
Позивачем також подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
В даному випадку, необхідно зауважити на рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», згідно якого, правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Так, згідно вищевказаних наказів позивачу була нарахована грошова компенсація замість встановлених норм харчування, але не виплачена, а тому звернення щодо стягнення належних виплат в даних правовідносинах не обмежується будь-яким строком.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про порушення своїх прав, а саме про наявність наказів, у вересні 2015 року від третіх осіб. Інші докази, які б підтверджували обізнаність позивача про порушені права раніше в матеріалах справи відсутні.
Водночас, в рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням причин його пропущення не заявлялось, оскільки такі висновки спростовані матеріалами справи.
Відтак, враховуючи наведене та те, що докази ознайомлення позивача з наведеними вище наказами відсутні, а судом першої інстанції, в порушення ст.. 159 КАС України не визначено початок перебігу строку звернення до суду, а саме: коли позивач дізнався про порушення свого права, не з'ясовано причин пропуску вказаного строку, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала постановлена з неповним з'ясування обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2015 року скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя І.Й. Петрик
Судді: Л.П. Борисюк
Я.М. Собків
.
Головуючий суддя Петрик І.Й.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.