27 жовтня 2015 рокусправа № 808/805/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень - рішень,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичні системи та обладнання Запоріжжя» (далі - ТОВ «ЕСО Запоріжжя») звернувся до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя), в якому просить скасувати прийняті відповідачем 22.01.2015 року податкове повідомлення - рішення № 0000031530, яким ТОВ «ЕСО Запоріжжя» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 28269 грн. за липень 2014 року та у сумі 30886 грн. за серпень 2014 року, податкове повідомлення - рішення № 0000041530, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 24110 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 6027,50 грн., податкове повідомлення - рішення № 0000051530, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2014 року у сумі 30886 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 15443 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.04.2015 року позов задоволено,визнані протиправними та скасовані винесені 22.01.2015 року ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя податкові повідомлення - рішення № 0000031530, № 0000041530, № 000005153, присуджено з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 271,24 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕСО Запоріжжя» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень жовтень 2014 року та правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за періоди червень - вересень 2014 року, за результатами якої складено акт № 224/153/24911195 від 22.12.2014 року.
Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п.201.6, 201.10 ст. 201, п.200.1, 200.3 ст. 200 ПК України та пункту 6 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року № 678 (далі - Порядок №678), внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року у розмірі 54996 грн., що призвело до завищення суми від'ємного значення; п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п.200.1, 200.3, 200.4 ст. 200, п.201.6, 201.10 ст. 201 ПК України та п. 6 Розділу V Порядку № 678, що призвело до заниження сплати суми податку на додану вартість ,, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет в липні 2014 року на суму 24110 грн., завищення суми від'ємного значення в розмірі 28269 грн. та завищення бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року у розмірі 30436 грн.
Висновки податкового органу про недійсність даних у податковій звітності позивача ґрунтуються на отриманій від ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя довідці №451/08-29-22-1306/34407472 від 23.10.2014 року щодо нереальності господарських операцій контрагента позивача ТОВ «Южпромбуд» по ланцюгу проходження товару з постачальниками товару.
На підставі акту перевірки відповідачем 22.01.2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000031530, яким ТОВ «ЕСО Запоріжжя» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 28269 грн. за липень 2014 року та у сумі 30886 грн. за серпень 2014 року; № 0000041530, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 24110 грн. штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 6027,50 грн.; № 0000051530, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2014 року у сумі 30886 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 15443 грн.
Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення - рішення в судовому порядку.
Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.2. ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до приписів п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, п.198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно положень ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Отже, вказаними приписами ПК України прямо вказано на те, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді саме постачальникам таких товарів (послуг), і в даному випадку, Закон не ставить у залежність бюджетне відшкодування податку на додану вартість від того факту, щоб первісний постачальник (виробник) товару сплатив податок на додану вартість до бюджету.
Відповідно до п.201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.(п.201.10 ст.201 ПК України).
Згідно вищевказаних норм, Податковим кодексом України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.
П.201.8.,п 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.
Із матеріалів справи вбачається, між ТОВ «ЕСО Запоріжжя» та ДП «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» укладено договір № 01/04-14 від 08.04.2014 року щодо ремонту агрегатів 4000. З метою виконання зобов'язань за цим договором 15.04.2014 року між ТОВ «ЕСО Запоріжжя» та ТОВ «Южпромбуд» укладено договір № 04/04-14 щодо виконання діагностики та ремонту авіаційних виробів.
Згідно додаткової угоди №1 до договору № 04/04-14 від 15.04.2014 року сторони домовились, що Виконавець зобов'язується виконати діагностику та ремонт авіаційних виробів - 4агрегатів 4000 , загальна вартість робіт становить 329976 грн., у тому числі податок на додану вартість 54996 грн., строки виконання робіт: протягом 70 календарних днів з моменту передачі виробів для виконання робіт.
Виконання вищевказаного договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV(далі - Закон № 996-XIV), а саме: податковими накладними, товаро - транспортними накладними, актом передачи виробів після ремонту, актом виконаних робіт, банківськими виписками по оплаті виконаних робіт тощо.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем за перевірений період правомірно віднесено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту, задеклароване від'ємне значення по податковим накладним, виписаним ТОВ «Южпромбуд» та визначено суму бюджетного відшкодування за перевірений період часу.
Оскільки відповідачем не надані належні докази нереальності укладеного позивачем з ТОВ «Южпромбуд» правочину, надання яким послуг за договором не пов'язане із придбанням товарів контрагентами ТОВ «Южпромбуд» по ланцюгу постачання, також не існує судових рішень, якими контрагент позивача визнаний фіктивним, а його установчі документи - недійсними, на час дії угоди ТОВ «Южпромбуд» був зареєстрований в установленому порядку як платник податку на додану вартість , мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем висновок про нереальність правочину з зазначеним контрагентом зроблений на припущеннях.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що винесені ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя 22.01.2015 року податкові повідомлення - рішення № 0000031530, № 0000041530, № 0000051530 є неправомірними та підлягають скасуванню.
Судом першої інстанції правомірно у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, присуджено на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 271,24 грн.
Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються.
За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова