"07" жовтня 2015 р. справа № 808/783/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,
за участю:
представників позивача Шкабуро О.В., Юрашевої О.М.,
представника відповідача Харченко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС)
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2015 р. у справі №808/783/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС)
про визнання дій протиправними, -
встановив:
У лютому 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача, що виявились у направленні позивачу запиту "Про надання інформації" №121/10/28-04-07-20 від 13.01.2015.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2015 р. позов задоволено. Постанова мотивована тим, що відповідач не довів суду правомірність своїх дій щодо направлення запиту.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі відповідач, посилається порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідач, зокрема, зазначив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 1997 року №1153 "Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної
Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади" та наказу ДПА України від 01.07.1998р. №315 "Про затвердження Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України" при здійсненні оперативним зв'язків з установами, підприємствами, організаціями і окремими громадянами ОДПС в межах своєї компетенції може направляти листи, що складаються у випадках, коли неможливо або важко здійснити бездокументний обмін інформацією та надати усні роз'яснення, вказівки, інструктування тощо.
Таким чипом, що лист №121/10/28-04-07-20 від 13.01.2015 року "Про надання інформації" направлений СДПІ до позивача є таким, що оформлено та направлено у відповідності до норм чинного законодавства.
Пунктом 73.3 ст.73 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняються від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Отже, право контролюючого органу направляти письмові запити до платників податків. запрошувати платників податків, отримувати безоплатно від платників податків копії документів на інформацію прямо передбачено нормами Податкового кодексу України.
В ході слухання справи у суді першої інстанції представником відповідача неодноразово наголошувалося, що лист №121/10/28-04-07-20 від 13.01.2015 року "Про надання інформації" не є запитом про подання інформації у розмінні п. 73.3 ст. 73 ПК України, оскільки у ньому немає жодного посилання на зазначений пункт, відсутній перелік підстав для направлення такого запиту, а також не встановлюється обов'язку суб'єкта господарювання по наданню відповіді на такий запит чи відповідальності за ненадання такої відповіді.
Також зазначалося, що позивач не перебуває на обліку у СДПІ, відтак контролюючий орган позбавлений можливості направити письмовий запит в порядку п.73.3 ст.73 ПК України, а суб'єкт господарювання - обов'язку відповіді на такий запит чи відповідальності за ненадання такої відповіді.
Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову у задоволенні позову.
Представники позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 22 січня 2015 року позивачем отримано лист відповідача №121/10/28-04-07-20 від 13.01.2015 року "Про надання інформації".
У листі зазначено, що оперативним відділом СДПІ за результатами аналізу податкової інформації виявлені факти, які свідчать про можливі порушення ПАТ "Мотор Січ" податкового законодавства, а саме завищення витрат та податкового кредиту при здійсненні господарських операцій з позивачем у період жовтня 2014 року.
Також вказано: "... на підставі прав, наданих підрозділам податкової міліції законодавством України, а саме: ст. 351, ст. 350 Податкового кодексу України, ст. 11 Закону України "Про міліцію", просимо Вас протягом 10-ти робочих днів з дня отримання цього листа прибути до оперативного управляння СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів з метою надання письмових пояснень, щодо взаємовідносин з ПАТ "Мотор Січ", а саме стосовно укладання угод з ПАТ "Мотор Січ" та фактичного їх виконання. Також просимо надати копії завірених належним чином фінансово-господарських документів, щодо придбання ТМЦ (робіт, послуг, товару) реалізованих в адресу ПАТ "Мотор Січ" у період жовтня 2014 року."
Лист підписаний заступником начальника оперативного управління СДПІ з ОВП у м.Запоріжжя МГУ Міндоходів, підпис скріплений печаткою.
Суд першої інстанції дійшов до висновку про неправомірність дій відповідача щодо направлення запиту, оскільки запит було направлено не на підставі чинного законодавства та не в межах повноважень відповідача, дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу платника податків у податкових правовідносинах, відповідач не довів суду правомірність своїх дій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо направлення запиту, з наступних підстав.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (п.1.1. ст.1 ПК України).
Як свідчить зміст листа відповідача № 121/10/28-04-07-20 від 13.01.2015 року "Про надання інформації, останній оформлений відповідачем із посиланням на ст.11 Закону України "Про міліцію" та ст.ст.350, 351 ПК України.
Так, ст.11 Закону України "Про міліцію" встановлює права міліції, ст.350 ПК України встановлює повноваження податкової міліції, а ст.351 ПК України - права податкової міліції.
Відповідно до п. 350.1 ст.350 ПК України, посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються права, передбачені підпунктами 20.1.2 (в частині отримання належним чином засвідчених копій документів), 20.1.4 (в частині проведення перевірок у встановленому цим Кодексом порядку), 20.1.8 і 20.1.20 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу, а також пунктами 1-4, абзацами другим, третім пункту 5, пунктами 6-14, підпунктами "а" і "б" пункту 15 (з урахуванням положень цього Кодексу), пунктом 16 з дотриманням встановлених цим Кодексом правил проведення податкових перевірок, пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 30 статті 11, статтями 12-15-1 Закону України "Про міліцію".
Таким чином п. 350.1 ст.350 ПК України є відсилочною нормою, зокрема, до пп.20.1.2 п.20.1 ст.20 ПК України щодо надання посадовим особам податкової міліції прав, для виконання покладених на них обов'язків.
Так, відповідно до пп.20.1.2 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.
Вимогами ст. 73 ПК України, встановлено порядок отримання податкової інформації контролюючими органами. Пункт 73.3 ст. 73 ПК України визначає, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;
4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;
5) у разі проведення зустрічної звірки;
6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. п. 9, 10 та 16 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010р., органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби. Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Відповідно до вимог п. 85.1 ст. 85 ПК України, забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби у випадках, не передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пп.20.1.1 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право запрошувати платників податків, зборів, платежів або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків, зборів, платежів, дотримання вимог іншого законодавства, у тому числі законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків).
Відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації*) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
З матеріалів справи вбачається, що лист № 121/10/28-04-07-20 від 13.01.2015 року "Про надання інформації" складений з порушенням наведених норм, не містить підстав для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує, відсутні відомості щодо порушень податкового законодавства з боку позивача.
Вказані в листі вимоги, з урахуванням норм пп.20.1.1 п.20.1 ст.20 ПК України, вказують на здійснення з боку відповідача заходів податкового контролю незважаючи на принцип обліку платників податків встановлений п.63.3 ст.63 ПК України, оскільки позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя а не в СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі.
Відповідач у листі не послався на конкретний пункт та підпункт ст. 350 Податкового кодексу України, як на підставу направлення листа та виклик директора позивача. Представник відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції не надав пояснень щодо застосування конкретних пунктів і під час розгляду справи у судовому засіданні.
Вказані вище обставини також спростовують доводи апеляційної скарги, що на спірні правовідносини не поширюються положення ПК України.
Отже, дії відповідача здійснені не на підставі та не у межах повноважень, визначених ПК України, суперечать матеріальному інтересу платника податків у податкових правовідносинах, який полягає у належній фіксації податковим органом обставин його господарської діяльності, неухильному дотриманні контролюючим органом визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності законодавчо визначених підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Конституційний Суд України визначив поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 справа №1-10/2004).
Отже, у позивача є охоронюваний законом інтерес, який полягає у здійсненні податкового контролю над ним виключно в передбаченому законом способі, який кореспондується з вимогами статті 19 Конституції України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність дій відповідача щодо направлення зазначеного запиту позивачу.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС) залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2015 р. у справі №808/783/15 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун