ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
13 жовтня 2010 року № 2а-14396/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -Аблов Є.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Управління майном спільної власності Львівської обласної ради за участю третьої особи комунального підприємства «Львівської обласної ради «Нерухомість та майно»до Головного контрольно-ревізійного управління України про визнання протиправним акт ревізії частково,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Управління майном спільної власності Львівської обласної ради за участю третьої особи комунального підприємства «Львівської обласної ради «Нерухомість та майно»до Головного контрольно-ревізійного управління України про визнання протиправним акт ревізії частково.
Із позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує акт ревізії Головного контрольно-ревізійного управління України №06-25/15 від 08.07.10 р. стосовно фінансово-господарської діяльності комунального підприємства «Львівської обласної ради «Нерухомість та майно»за 2008,2009 роки та завершений звітний період 2010р. в частині висновків розділу 6.6.1 «Дебіторська заборгованість»і розділу 10.2 «Дотримання законодавства при укладанні договорів, правильність розрахунку орендної плати, ревізії цільового використання приміщень, зданих в оренду та достовірність визначеної у договорі площі приміщення».
Правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення(зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин. При цьому, критерієм розмежування понять нормативного правового акта і ненормативного (індивідуального) правового акта є сфера його дії за суб'єктивним складом, оскільки правові акти індивідуальної дії на відміну від нормативних, поширюють свою дію на конкретно визначеного суб'єкта.
Як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямовані на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки.
Ненормативні (індивідуальні) акти - породжують права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.
Зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України випливає, що правовий акт індивідуальної діє є різновидом рішення суб'єкта владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень за визначенням, наведеним у п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту зазначених визначень вбачається, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їхня дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
Тобто, особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність в ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб'єктів.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що акт ревізій № 06-25/15 від 08.07.10 р. Головного контрольно-ревізійного управління України не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки в ньому не реалізується компетенція його видавця шляхом винесення приписів.
За таких обставин, акт Головного контрольно-ревізійного управління України є лише носієм доказової інформації, який може свідчити про виявлені порушення в частині, зокрема, використання та збереження державних та фінансових ресурсів.
Зазначені властивості акту як службового документа, що є носієм доказової інформації і яким оформлюються результати проведеної фінансово-господарської діяльності, принципово відрізняють його від такого поняття як правовий акт індивідуальної дії.
Крім того, відповідно до положень якими керується у своїй роботі Головне контрольно-ревізійне управління України та його підрозділи наслідком перевірки є вимога (рішення), яка може бути оскаржена позивачем.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає відмовити у відкритті провадженні, оскільки оскаржуваний акт перевірки не є юридичною формою рішення Головного контрольно-ревізійного управління України і сам по собі не породжує певних правових наслідків для підприємства, а тому він не може бути предметом розгляду у судовому порядку та не підлягає оскарженню.
Керуючись ст. ст. п. 7 ч. 1 ст. 3, п. 1 ч. 1 ст. 17, ч.1 ст. 109 КАС України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Управління майном спільної власності Львівської обласної ради за участю третьої особи комунального підприємства «Львівської обласної ради «Нерухомість та майно»до Головного контрольно-ревізійного управління України про визнання протиправним акт ревізії частково.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.
Суддя Є.В. Аблов