ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
11 травня 2010 року № 2а-7091/10/2670
Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лтава Лізинг»
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
про визнання протиправними дій та нечинними податкові повідомлення -
рішення та акт
ТОВ «Лтава Лізинг»звернулась до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача по проведенню невиїзної документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету земельного податку позивача за період з 01.01.07р. по 31.08.09р.; визнання нечинним та скасування акту перевірки від 26.10.09р. №625/2304/302125177 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності податкового розрахунку земельного податку; визнання нечинними та скасування податкових повідомлень -рішень від 03.11.09р. №0000992304/0, від 26.11.09р. №0000992304/1, від 05.02.09р. №0000992304/2, від 21.04.10р. №0000992304/3.
Дослідивши подану заяву, суд вважає, що позов в частині визнання нечинним та скасування акту перевірки, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи, 26.10.09р. відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету земельного податку позивачем за період з 01.01.07р. по 31.08.09р., за результатами якої оформлено акт від 26.10.09р. №625/2304/302125177. Внаслідок встановлених порушень та на підставі вказаного акту перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення -рішення від 03.11.09р. №0000992304/0, від 26.11.09р. №0000992304/1, від 05.02.09р. №0000992304/2, від 21.04.10р. №0000992304/3.
Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 КАС справа адміністративної юрисдикції, це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 КАС).
Із правового аналізу вказаних норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 акт -службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Таким чином, акт документальної перевірки, який містить висновки податкового органу щодо її результатів, не є актом державного чи іншого органу в розумінні КАС України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, не змінює, не припиняє права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, а відтак він не підпадає під дію пункту 1 частини 1 статті 17 КАС.
Відповідно до п. 4.2.2 . 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для позивача (акт індивідуальної дії) є рішення податкового органу, прийняте за результатами проведеної перевірки, а саме податкові повідомлення -рішення від 03.11.09р. №0000992304/0, від 26.11.09р. №0000992304/1, від 05.02.09р. №0000992304/2, від 21.04.10р. №0000992304/3.
За правилами п.1 ч.1 ст. 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, керуючись п.1 ч.1 ст. 109, ст..165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині визнання нечинним та скасування акту перевірки від 26.10.09р. №625/2304/302125177.
Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шелест С.Б.