ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
26 жовтня 2015 року № 826/8300/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доНачальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, Ірпінського міського відділу (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області
провизнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до начальника Начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (далі по тексту - відповідач-1) та Ірпінського міського відділу (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (далі по тексту - відповідач-2) про:
- визнання протиправним та скасування наказу ГУ МВС України в Київській області №374 від 18.02.2015р. в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України;
- визнання протиправним та скасування наказу ГУ МВС України в Київській області №146 о/с від 16.03.2015р. в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України;
- зобов'язання відповідачів поновити позивача на службі в органах внутрішніх справ України на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Ірпінського міського відділу (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) ГУ МВС України в Київській області з моменту звільнення;
- зобов'язати Ірпінський міський відділ (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) ГУ МВС України в Київській області виплатити позивачу грошове та речове забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день фактичного поновлення на посаді.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані накази прийнятті неправомірно, а тому підлягають скасуванню.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги.
Представники відповідачів проти позовних вимог заперечили з тих підстав правомірності прийняття оскаржуваних рішень.
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України суд дійшов переконання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Ірпінського міського відділу (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) ГУ МВС України в Київській області з 11 вересня 2014 року.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 18.02.2015р. №374 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Ірпінського МВ" за порушення службової дисципліни, яке виявилось у порушенні ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства, неухильного виконання статутів і наказів начальників, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, п.п. 3.3 та 4.1 Наказу МВС України №155-2012 "Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ", вимог керівництва МВС України та Головного управління щодо недопущення фактів порушення дисципліни та законності, що призвело до надзвичайної події, а саме: одержання хабара в особливо великому розмірі, начальника сектора дільничних інспекторів міліції Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській області майора міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 16.03.2015р. №146 о/с "По особовому складу" відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ у запас (з постановкою на військовий облік) за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) майора міліції ОСОБА_1 (М-247659), начальника сектора дільничних інспекторів міліції Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській області, встановивши щомісячну премію за лютий 2015 року - 63%, за березень 2015 року - 0%, 24 березня 2015 року. Вислуга років на день звільнення складає: календарна - 14 років 03 місяці 00 днів, пільгова - 16 років 09 місяців 23 дні.
Підставою для винесення вищезазначених наказів стали висновки службового розслідування за фактом порушення прокуратурою Київської області кримінальної справи відносно позивача, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Незгода позивача з вказаним наказом обумовила звернутися до суду з даним адміністративним позовом.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, порядок проходження служби в органах внутрішніх справ визначаються Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію"; Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ"; Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 06 грудня 1991 року № 552; Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114)
Відповідно до статті 7 Закону України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:
дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;
захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;
поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу;
дотримуватися норм професійної та службової етики;
берегти державну таємницю;
у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб;
стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою;
постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень;
сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку;
виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;
з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють;
берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Згідно з п.п. «є» п. 64 Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Як вбачається з висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУМВС України в Київській області, 09.02.2015 до Головного управління з чергової частини Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській області надійшло повідомлення про те, що цього ж дня близько 20.00 працівниками прокуратури Київської області спільно з працівниками СБ України у ході супроводження кримінального провадження № 42015110000000038, розпочатого 30.01.2015 по факту готування до одержання працівником правоохоронного органу неправомірної вигоди поєднаного з вимаганням, затримані начальник СДІМ Ірпінського МВ ГУМВС України в Київській області майор міліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, освіта вища, в органах внутрішніх справ працює з 13.07.2003 року, на займаній посаді - з 11.09.2014 року, (перебував поза службою, в цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї), діючих дисциплінарних стягнень не має, та дільничний інспектор міліції цього ж сектора лейтенант міліції ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, освіта вища, в органах внутрішніх справ та займаній посаді працює - з 31.05.2013 року (перебував поза службою, в цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї), діючих дисциплінарних стягнень не має, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 368 КК України.
За вказаним фактом прокуратурою Київської області було відкрито кримінальне провадження №42015110000000038 від 30.01.2015р.
У ході службового розслідування ОСОБА_1 згідно ст. 63 Конституції України надавати пояснення відмовився.
Як вбачається з висновку вказаного службового розслідування п. 2 за порушення службової дисципліни, яке виявилось у порушенні ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства, неухильного виконання статутів і наказів начальників, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, п.п. 3.3 та 4.1 наказу МВСУ №155-2012 «Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ», вимог керівництва МВСУ та Головного управління щодо недопущення фактів порушення дисципліни та законності, що призвело до надзвичайної події, а саме: одержання хабара в особливо великому розмірі, ОСОБА_1 необхідно звільнити з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що підставою для висновку про порушення позивачем вимог службової та професійної етики, нехтування в інтересах служби, стали обставини, що є предметом доказування у кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_1
Згідно із частиною 6 статті 21 Закону України "Про міліцію" звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.
Пунктом 67 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, також передбачено, що особи рядового або начальницького складу, засуджені за вчинення злочину або притягнуті до адміністративної відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ у триденний строк з дня отримання органом внутрішніх справ копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Суд звертає увагу, що на час проведення службового розслідування відносно позивача обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року.
Як зазначено в пункті 8 статті 12 Дисциплінарного статуту звільнення з органів внутрішніх справ - є видом дисциплінарного стягнення.
Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Разом з цим, у статті 15 Дисциплінарного статуту не має жодного посилання на вчинення дисциплінарного проступку, несумісного з подальшим проходженням служби в органах внутрішніх справ України, який виразився у грубому порушенні вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, ігноруванні відомчих нормативних актів щодо дотримання дисципліни та законності, що у подальшому призвело до порушення кримінальної справи.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України N 9-рп/99 від 27 жовтня 1999 року передбачено, що "Кримінальна відповідальність настає з моменту набрання законної сили обвинувальним вироком суду".
На думку суду, вищезазначені обставини повністю проігноровано в наказах відповідача №374 від 18.02.2015р. та №146 о/с від 16.03.2015р.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2013 року у справі К/800/14253/13 (№ 2а-12707/09/2670).
Суд звертає увагу, що особа, щодо якої проводиться службове розслідування, порушено кримінальну справ, може бути відсторонена від виконання службових обов'язків за займаною посадою зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших надбавок і виплат.
В даному випадку, замість відсторонення позивача від виконання службових обов'язків на час проведення службового розслідування та вирішення кримінальної справи по суті, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення, підставою для чого стало порушення саме службової дисципліни, невиконання своїх службових обов'язків, що призвело до настання цієї надзвичайної події.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній вирок за результатами порушеної 13 лютого 2015 року кримінальної справи.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року у справі №826/1031/14, ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2015р. у справі №826/6052/15 та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2013 року у справі №2а-12707/09/2670.
Відтак, звільнення позивача з органів внутрішніх справ є неправомірним та проведено із порушенням порядку проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ та накладання дисциплінарних стягнень, а тому адміністративний позов щодо визнання протиправними та скасування наказів ГУ МВС України в Київській області №374 від 18.02.2015р. та №146 о/с від 16.03.2015р. в частині про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України підлягає задоволенню.
Відповідно до пунктів 3.5.1. - 3.5.4. Інструкції особа рядового і начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від виконання службових обов'язків за займаною посадою зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та інших надбавок і доплат.
Рішення про відсторонення особи від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення її на посаду, шляхом видання письмового наказу.
Особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів внутрішніх справ, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою, з якої вони були звільнені, але не більше як за один рік.
Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, відстороненим від посад відповідно до Кримінально процесуального кодексу України, з наступного дня після відсторонення від посад за період, протягом якого вони не перебували на посаді, виплачуються оклади за спеціальними званнями та надбавка за вислугу років.
Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, відповідно до яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня арешту.
У разі якщо до осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, відсторонених від посад, яких утримували під вартою, обрано інший запобіжний захід, а не утримання під вартою, з дня прибуття до органу (підрозділу) внутрішніх справ і до дня отримання повідомлення суду про набрання вироком законної сили про засудження особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до позбавлення волі грошове забезпечення виплачується в порядку, передбаченому підпунктом 3.5.3 пункту 3.5 цього розділу.
Тобто, у разі відсторонення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ від посад відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України та взяття її під варту, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня її арешту та поновлюється після обрання іншого запобіжного заходу. При цьому така виплата здійснюється за період з дня прибуття до органу (підрозділу) внутрішніх справ особи і до дня отримання повідомлення суду про набрання вироком законної сили про засудження особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до позбавлення волі.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року по кримінальному провадженні № 42015110000000038 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, що залишена без змін ухвалою від 05 березня 2015 року апеляційним судом міста Києва, позивача відсторонено від посади начальника сектору дільничних інспекторів міліції Ірпінського МВ (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) ГУ МВС України в Київській області як підозрюваного.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02 лютого 2015 року у відношенні позивача обрано запобіжний захід - домашній арешт. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2015 року у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмолено, продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Враховуючи, що відносно позивача не обирався запобіжний захід тримання під вартою, стягненню в даному проваджені підлягає грошове забезпечення з моменту звільнення та до фактичного поновлення на посаді, відтак, з 16 березня 2015 року по 26 жовтня 2015 року.
Згідно довідки Ірпінського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області грошове забезпечення за останні два повних місяця роботи складає 4 710,41грн., відповідно середньоденний розмір грошового забезпечення складає - 138,54грн. (4 710,41 грн. (грошове забезпечення за останні два повних місяця роботи) / 34 (кількість робочих днів у січні - лютому) = 138,54грн.).
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік" від 09 вересня 2014 року № 10196/0/14-14/13, кількість робочих днів у період з 17 березня 2015 року по 26 жовтня 2015 року складає 151 днів.
Відтак, стягненню підлягає грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 20 919,54грн.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
У той же час, з метою належного способу захисту порушених прав позивача, суд вважає за можливим задовольнити позовні вимоги у спосіб поновлення ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Ірпінського міського відділу (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) ГУ МВС України в Київській області з моменту звільнення та стягнення з Ірпінського міського відділу (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) ГУ МВС України в Київській області грошове забезпечення за встановленими нормами за весь час вимушеного прогулу у розмірі 20 919,54грн.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем по справі не доведено правомірність оскаржуваних наказів.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Перевіривши оскаржувані позивачем накази про звільнення на дотримання вимог вищезазначених нормативних актів, суд вважає їх неправомірним, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області №374 від 18.02.2015р. в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області №146 о/с від 16.03.2015р. в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ (з постановкою на військовий облік) за п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
4. Поновити ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Ірпінського міського відділу (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) ГУ МВС України в Київській області з моменту звільнення, тобто з 16.03.2015р.
5. Стягнути з Ірпінського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 20 919,54грн. (двадцять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять гривень, 54 копійки).
6. Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді начальника сектору дільничних інспекторів міліції Ірпінського міського відділу (з обслуговування м. Ірпінь та Бучі) ГУ МВС України в Київській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один календарний місяць виконати негайно.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко