ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 жовтня 2015 року № 826/8893/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка В.І. про скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка В.І. про скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити дії, мотивуючи позовні вимоги тим, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенком В.І. всупереч вимог ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», п.п. 3,4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09.08.2012 р. №14, формуючи список вкладників та визначаючи розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протиправно прийняв рішення про зменшення позивачу суми відшкодування, яка розраховується, виходячи з сукупного обсягу всіх вкладів позивача у банку та нарахованих процентів, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, у зв'язку з чим, останнє підлягає скасуванню як протиправне.
У позовній заяві позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича зі складання переліку вкладників та визначення розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у частині визначення позивачу суми до відшкодування в розмірі 104, 50 грн.;
- визнати протиправним рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині затвердження у Загальному реєстрі вкладників ПАТ «БАНК КАМБІО» для здійснення виплат на користь позивача суми до відшкодування в розмірі 104,50 грн.;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка Володимира Івановича внести у перелік вкладників та визначити розрахункову суму відшкодування коштів за моїми вкладами за рахунок Фонду на повну суму моїх вкладів у межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами;
- зобов'язати Виконавчу дирекцію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити у реєстрі вкладників для здійснення виплат повну суму моїх вкладів у межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» перерахувати розрахункову суму (суму коштів в межах гарантованої) по моїх вкладах банку-агенту для виплати мені відшкодування за моїми вкладами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.
Представник уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В наданих суду письмових запереченнях представник уповноваженої особи Фонду зазначив, що ОСОБА_1 є особою, яка не набула прав на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб понад суму 104,50 грн., за результатами перевірки договорів (правочинів) на предмет виявлення договорів (правочинів), що спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку, встановлено, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надійшли внаслідок т.з. «дроблення» великої суми коштів іншого клієнта.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заперечував щодо задоволення позовних вимог, зазначивши, що єдиною підставою для включення позивача до Загального реєстру має бути наявність позивача в складеному Уповноваженою особою Переліку вкладників або в наданій Уповноваженою особою додатковій інформації про вкладників. Оскільки Фонду на надавалась додаткова інформація про позивача як владника, Фондом гарантування не могли здійснюватися відповідні процедури по виплаті відшкодування.
Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи неявку представників відповідачів в судове засідання, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір по суті, суд дійшов висновків про наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2014 р. між ПАТ «БАНК КАМБІО» та ОСОБА_1 укладено договір №20-651 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASIC-НАКОПИЧУВАЛЬНИЙ» в іноземній валюті, зі сплатою процентів щомісячно, згідно умов якого банк приймає від вкладника грошову суму в розмірі 15500,00 дол. США. Вказана сума може змінюватись згідно з умовами цього Договору.
Пункт 1.2 зазначеного договору банк відкриває рахунок вкладнику НОМЕР_1. Строк розміщення вкладу складає 61 днів: з 12.03.2014 р. по 12.05.2014 р. (п.1.4 договору). Процента ставка складає 8.00 % річних (п.1.5 договору).
Платіжним дорученням №ТR.95018.53.227 від 12.0.2014 р. підтверджується, що на рахунок вкладника внесено 15500,00 грн. (еквівалент 144111,25 грн.).
Крім того, 12.03.2014 р. між ПАТ «БАНК КАМБІО» та ОСОБА_1 укладено договір №20-765 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASIC-НАКОПИЧУВАЛЬНИЙ» в іноземній валюті, зі сплатою процентів щомісячно, згідно умов якого банк приймає від вкладника грошову суму в розмірі 11000,00 дол. США. Вказана сума може змінюватись згідно з умовами цього Договору.
Пункт 1.2 зазначеного договору банк відкриває рахунок вкладнику НОМЕР_2. Строк розміщення вкладу складає 35 днів: з 12.05.2014 р. по 16.06.2014 р. (п.1.4 договору). Процента ставка складає 7,50 % річних (п.1.5 договору).
Платіжним дорученням в іноземній валюті №1 від 12.05.2014 р. підтверджується, що на рахунок вкладника внесено 11000,00 грн.
19.05.2014 р. між ПАТ «БАНК КАМБІО» та ОСОБА_1 укладено договір №20-776 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення, згідно умов якого банк приймає від вкладника грошову суму в розмірі 10000,00 дол. США. Вказана сума може змінюватись згідно з умовами цього Договору.
Пункт 1.2 зазначеного договору банк відкриває рахунок вкладнику НОМЕР_3. Строк розміщення вкладу складає 63 днів: з 19.05.2014 р. по 21.07.2014 р. (п.1.4 договору). Процента ставка складає 4,50 % річних (п.1.5 договору).
Платіжним дорученням в іноземній валюті №2 від 19.05.2014 р. підтверджується, що на рахунок вкладника внесено 10000,00 грн.
05.09.2014 р. між ПАТ «БАНК КАМБІО» та ОСОБА_1 укладено договір №20-1054 строкового банківського вкладу (депозиту) «CLASIC» в іноземній валюті, зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення, згідно умов якого банк приймає від вкладника грошову суму в розмірі 5000,00 дол. США. Вказана сума може змінюватись згідно з умовами цього Договору.
Пункт 1.2 зазначеного договору банк відкриває рахунок вкладнику НОМЕР_4. Строк розміщення вкладу складає 32 днів: з 05.09.2014 р. по 07.10.2014 р. (п.1.4 договору). Процента ставка складає 4,00 % річних (п.1.5 договору).
12.05.2014 р. між ПАТ «БАНК КАМБІО» та ОСОБА_1 укладено договір на відкриття та обслуговування поточного рахунку НОМЕР_5 у доларах США, згідно умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок протягом одного робочого дня після надання всіх необхідних документів, передбачених відповідним нормативно-правовим документом Національного банку України з питань відкриття та режиму функціонування рахунків в національній та іноземній валюті в Україні та іншими нормативними актами Національного банку України.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 27 лютого 2015 року №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» виконавчою дирекцією на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо» прийнято рішення від 02 березня 2015 року №46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Камбіо» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року.
На офіційному веб-сайті Фонду 04 березня 2015 року розміщено оголошення, згідно якого у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення від 02 березня 2015 року №46 про початок ліквідації ПАТ «Банк Камбіо», Фонд з 06 березня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам банку.
18.03.2015 р. позивач звернулась із заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенка В.І. із заявою про надання інформації стосовно того чи було включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у сумі 156150 грн. та включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
За результатами розгляду даної заяви листом №19/1357 від 09.04.2015 р. позивачу повідомлено, що операції по рахунку за заявою ОСОБА_1 підпадають під ознаки щодо факту: безготівкового перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних та фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в тому самому банку; безготівкового перерахування грошових коштів з поточних рахунків юридичних осіб на рахунки фізичних осіб, відкриті в одному банку, з призначенням платежу відмінним від платежу, пов'язаним із трудовими відносинами фізичної особи з такою юридичною особою; безготівкового перерахування грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб на рахунки інших фізичних осіб, відкриті в одному банку, призначення платежу яких свідчать про нетиповий характер операції, в тому числі надання та повернення фінансової допомоги (позики), залучення коштів на вклад іншої фізичної особи, перерахування коштів без зазначення підстав перерахування тощо, якщо це призвело до збільшення розміру гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами; безготівкового перерахування грошових коштів з поточних рахунків юридичних та фізичних осіб на рахунки фізичних осіб із неналежним призначенням платежу; проведення банківських операцій, в поза операційний час банку; проведення банківських операцій, в період застосування обмежень щодо певних категорій операцій відповідно до постанови Правління Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних; проведення банком касових операцій без фактичного внесення/отримання фізичними особами готівковими грошових коштів.
Крім того, про виявлені обставини було повідомлено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Зареєстровано кримінальне провадження №22015000000000082 за фактом вчинення службовими особами ПАТ «БАНК КАМБІО» злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.
Незгода позивача із невключенням її до Загального реєстру та Переліку вкладників зумовила звернення останньої до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (далі-Закон №4452-VI).
Згідно ст. 2 Закону №4452-VI, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
За приписами ч.1 ст. 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 44 Закону №4452-VI передбачено, що Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, передбачений ст.27 Закону №4452-VI, а саме:
1. Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
2. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
3. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
4. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
5. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
6. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Відповідно ч.1 ст.37 Закону №4452-VI, Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.
Пунктом 4 частиною 2 статті 37 Закону №4452-VI визначено, що уповноважена особа Фонду має право: повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів та звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.
Крім того, відповідно ч.2 ст.38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Згідно ч.4 ст.38 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду: протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Пунктами 2, 7 частини 3 вищевказаної норми Закону №4452-VI, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
За ч.5 ст.38 Закону №4452-VI, у разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
Отже, з огляду на наведені норми закону, уповноваженій особі для визнання правочинів нікчемними не потрібно вчиняти будь-яких дій. Правочин є нікчемним сам по собі, а не через те, що його необхідно визнавати таким. Нікчемність правочину достатньо лише виявити. У Законі зазначено, що уповноважена особа лише забезпечує перевірку правочинів на предмет виявлення таких, які вже є нікчемними. Інакше кажучи, уповноважена особа не визнає правочин нікчемним, а лише виявляє або забезпечує таке виявлення та фіксує даний факт.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду №8261484/15 від 09.06.2015 р.
Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) визначено, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За ч.1 ст.215 Кодексу, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст.215 Кодексу, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно ч.ч.1, 2 ст.228 Кодексу, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання обов'язків, передбачених ст. 37 Закону №4452 наказом Тимчасової адміністрації ПАТ "БАНК КАМБІО" від 27 лютого 2015 року № 157 "Про перевірку вкладів фізичних осіб в ПАТ "БАНК КАМБІО", створено комісію з перевірки вкладів фізичних осіб для перевірки документів, пов'язаних з укладанням Банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб.
За результатами роботи Комісії Тимчасової адміністрації ПАТ "БАНК КАМБІО", 27 лютого 2015 року складено протокол комісії з перевірки вкладів фізичних осіб, яким встановлено наступні факти: безготівкове перерахування грошових коштів з банківських рахунків юридичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в ПАТ "БАНК КАМБІО" у серпні-вересні 2014 року; безготівкове перерахування грошових коштів з банківських рахунків фізичних осіб на банківські рахунки фізичних осіб в ПАТ "БАНК КАМБІО" у серпні-вересні 2014 року.
На підставі наведеного, Комісією було запропоновано Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК КАМБІО" Додусенку В.І. тимчасово обмежити здійснення банком на час тимчасової адміністрації банківських операцій щодо виплат коштів вкладникам.
Як зазначив у запереченнях на адміністративний позов відповідач, під час перевірки комісією було встановлено, що кошти на рахунок позивача надходили внаслідок так званого "дроблення" великого депозиту іншого клієнта з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Так, за період з 18.06.2014 р. по 01.07.2014 р. з поточного рахунку НОМЕР_5.840 позивача частина коштів у сумі 11000,00 дол. США була перерахована на інший валютний рахунок позивача в іншому банку. Станом на 25.09.2014 р. на поточному рахунку залишок коштів складав в сумі 5035,99 дол. США.
Крім того, 25.09.2014 року між ПАТ «БАНК КАМБІО» та Позивачем був укладений Договір №20-1508 строкового банківського вкладу (депозиту) «Classic» в іноземній валюті зі сплатою процентів наприкінці строку, без права поповнення на користь третьої особи, на суму 5 000,00 доларів США. Строком до 29.12.2014 року. Згідно заяви від 25.09.2014 року правонабувачем вкладу стає ОСОБА_3.
05.09.2014 року на ім'я ОСОБА_4 у ПАТ «БАНК КАМБІО» було відкрито депозитний рахунок № НОМЕР_6 у валюті - долари США. Цього ж дня депозитний рахунок НОМЕР_4 був перейменований на ім'я позивача.
05.09.2014 року грошові кошти в сумі 5 000,00 дол. США на цей рахунок надійшли з поточного рахунку № НОМЕР_7 у валюті - долари США від іншої фізичної особи ОСОБА_4 з призначенням платежу «Перерахування коштів згідно депозитного договору №20-1054 від 05.09.2014 р.», що підтверджується меморіальним ордером №303_33 від 05 вересня 2014 р.
Зазначене підтверджує намагання фізичної особи ОСОБА_4 отримати грошові кошти не в порядку черговості від банку (4-а черга, ч.4 п.1 ст. 52 Закону), а за рахунок коштів Фонду, тобто внаслідок укладання таких правочинів надається перевага одному вкладнику, розмір вкладу якого перевищує встановлений граничний розмір відшкодування, а саме, вказана особа має намір отримати за рахунок коштів Фонду відшкодування, яке перевищує 200 000,00 гривень, замість отримання залишку вкладу понад граничний розмір відшкодування за рахунок реалізації майна банку як кредитор четвертої черги.
Судом встановлено, що Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що у відповідності до ч. 2 ст. 38 Закону №4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 ст. 38 даного Закону.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» Додусенка В.І. надано належні докази, які підтверджують вжиття ним всіх необхідних заходів щодо виявлення правочинів, які мають ознаки нікчемності, як того вимагає ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
При цьому, як зазначив представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БАНК КАМБІО" Додусенка В.І. у письмових запереченнях, укладені між позивачем та ПАТ "БАНК КАМБІО" правочини також є предметом кримінального провадження №22015000000000082 за фактом вчинення службовими особами ПАТ "БАНК КАМБІО" злочину, передбаченого ч. 2 ст. 264 КК України.
При цьому, суд зазначає, що включення певного вкладника до повного переліку вкладників, а згодом до загального реєстру, означає підтвердження права цієї особи на отримання коштів від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як компенсації за вкладом в банку.
Так, згідно ст. 2 Закону №4452-VI вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, а вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Оскільки договори, укладені між ОСОБА_1 та ПАТ «БАНК КАМБІО», визнано такими, що підпадають під ознаки нікчемності правочинів, підстави для відшкодування позивачу коштів, внесених на виконання умов даних договорів, відсутні, а відтак і відсутні підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» Додусенка В.І. включити до Переліку вкладників інформацію щодо позивача як вкладника даного банку.
В частині позовних вимог позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних, суд зазначає наступне.
Із системного аналізу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" слідує висновок, що єдиною підставою для включення даних про особу до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, є наявність даної особи в складеному Уповноваженою особою Переліку вкладників (ч. 5 ст. 27 Закону № 4452-VI) або в наданій Уповноваженою особою додатковій інформації про вкладників (п. 6 Положення № 14).
При цьому, Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, формує виключно Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на підставі Переліку вкладників або додаткової інформації, підготовленого Уповноваженою особою Фонду.
Оскільки позивача не було включено до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та в ході розгляду даної справи підстав для такого включення судом не встановлено, суд дійшов висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 про включення її в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "БАНК КАМБІО" за рахунок Фонду є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень покладений на них обов'язок доказування правомірності оскаржуваних дій та рішень виконали у повному обсязі.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Зважаючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, підстави для присудження на користь позивача здійснених судових витрат, з урахуванням вимог ст. 94 КАС України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Є.В. Аблов