справа № 2-а-140/10
18 січня 2010 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Шинкар А.О.,
при секретарі: Брейкіній Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,
У грудні 2009 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України в Броварському районі Київської області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги “Дітям війни”.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” вона віднесена до категорії громадян, які мають правовий статус дитини війни.
Зазначає, що згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога не виплачувалась, оскільки Верховна Рада України Законом України № 3235-IV від 20.12.05 року “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, ст. ст. 77 , 110, та Законом України № 489-V від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст. 71, пунктом 12, призупинила дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". У 2008 році такі виплати проводились у менших розмірах.
Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнав положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно до ч. 2. ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Разом з тим, відповідач не здійснював нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії. Просить визнати бездіяльність відповідача щодо виплати їй щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, протиправною, стягнути з відповідача недоплачену їй, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 01 січня 2006 по 31 жовтня 2009 року, включно в розмірі 4 887грн. 30 коп.
Позивач у судовому засіданні позов підтримала, дала пояснення аналогічні змісту позовних вимог.
Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області у судове засідання не з'явився, проте надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення проти позову із викладом обставин справи та обґрунтуванням необхідності відмовити в задоволенні позову. Зокрема щодо вимог позивача відносно зобов'язання нарахування їй щомісячної соціальної державної допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2008 рік, міститься обґрунтування, про те, що Законом України від 28.12.2007 р. № 107-VI в статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було внесено зміни, якими змінено розмір підвищення та встановлено, що дане підвищення виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, і становить 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01.01.2008 року особам, які входять до соціальної категорії дітей війни, було нараховано та виплачується дане підвищення відповідно до встановлених розмірів, в тому числі і позивачу.
Заслухавши позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач відноситься до соціальної групи «діти війни» відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № 125139. Позивач є пенсіонером за віком, пенсію отримує в ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у Броварському районі Київської області. Цей статус позивача відповідачем не заперечується, крім того статус «Дитина війни» визначається автоматично по даті народження пенсіонера в період з 03.09.1927 по 02.09.1945 року.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком (в редакції Закону від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, набрав чинності 01.01.2006 р.).
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік».
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотньої дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
Рішень щодо аналогічних норм Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Конституційним Судом України не приймалось.
Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107- VІ від 28.12.2007 року (далі - Закон №107- VІ ) встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
22 травня 2008 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону №107- VІ, зокрема пункт 41 розділу ІІ.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Разом з тим, статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у ст. 100 КАС України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник відповідача у своєму запереченні наполягав на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду.
Приймаючи до уваги, що позивач звернувся з позовом до суду 04.12.2009 року, тобто не в межах встановленого ст. 99 КАС України річного строку, поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав стосовно позовних вимог щодо нарахування щомісячної державної допомоги за 2006 та 2007 роки та частково 2008 р., позивач суду не надав, тому суд приходить до висновку, що відсутні підстави для поновлення зазначеного строку.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
У даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_1 є ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2009 року включно з підвищенням пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати.
Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідного управління Пенсійного фонду України нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дитині війни у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 46, 55, 124 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 99, 100, 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області неправомірними.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Броварському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на підставі положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і з урахуванням уже здійснених виплат, та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 жовтня 2009 року включно.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Шинкар А.О.