27.10.2015
Справа № 361/6017/15-к
Провадження № 1-кп/361/381/15
«27» жовтня 2015 року Броварський міськрайонний суд Київської області
у складі:
головуючого: судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари кримінальне провадження № 12015110130002152, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та мешкає в АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не засудженого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,
12 червня 2015 року о 12 год. ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , вступив з ОСОБА_6 в суперечку, в ході якої у нього виник умисел на заволодіння телефоном останньої.
Реалізуючи свій злочинний умисел, розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер свої дій, наніс ОСОБА_6 декілька ударів долонею руки в область обличчя, внаслідок чого у такої, згідно висновку судово-медичної експертизи №216 від 16.06.2015, утворилися: струс головного мозку, садно в правій лобно-скроневій області, підшкірна гематома в правій скронево - тім'яній області, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В подальшому, всупереч волі потерпілої, незважаючи на прохання останньої припинити злочинні дії, з належного ОСОБА_6 пакета, ОСОБА_5 дістав та відкрито заволодів належній такій мобільним телефоном марки «Samsung SGH-C1700”, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №5-05/258 від 28.07.2015, 170,55 грн., заподіявши, у такий спосіб потерпілій майнової шкоди у вказаному розмірі.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, визнав, покаявся у вчиненому та суду показав, що точної дати та часу вже не пам'ятає, проте вона може відповідати 12 год., 12 червня 2015 року, він проходячи вулицею Басова, що в с. Красилівка, Броварського району, побачив компанію з трьох осіб, які вживали спиртне. Серед цих трьох знаходилася ОСОБА_6 Повертаючись після обіду та після вживання 150 гр. горілки на цьому ж місці він побачив потерпілу, яка знаходилася в сильному алкогольному сп'янінні та лежала на землі. Підійшовши до неї він декілька разів вдарив її долонею в область обличчя. Після цього він виявив неподалік від потерпілої мобільний телефон, якої саме моделі та марки вже не пам'ятає, і з метою щоб такий не викрали, забрав його собі. При цьому повідомив потерпілій про те, щоб вона забрала телефон, коли протверезіє. В подальшому, цього ж дня, телефон був виявлений та вилучений працівниками міліції за місцем його проживання.
В скоєному розкаюється та просить суд не суворого покарання.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
За наведених обставин суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_5 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 187 КК України, кваліфіковані правильно.
Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 своїми діями вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтування та індивідуалізації покарання.
У відповідності до ст. 66 КК України, суд вважає за можливе визнати як обставину, що пом'якшує покарання за скоєне ОСОБА_5 - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_5 необхідно визнати, як вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, соціальне становище, те, що він раніше не засуджений, не перебуває на профілактичному обліку у лікаря нарколога та психіатра, позитивну характеристику за місцем проживання, а також думку потерпілої, викладену нею у заяві, в якій претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має та при обранні міри покарання покладається на розсуд суду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Суд, детально проаналізувавши поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 після вчиненого злочину, його щире каяття, наслідки суспільно - небезпечного діяння, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, прийшов до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним правопорушень буде призначити покарання у виді позбавлення волі, зі звільненням його від відбування покарання та встановленням іспитового терміну, передбаченого ст. 75 КК України.
Долю речових доказів, що проходять по кримінальному провадженню, вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Витрати, пов'язані з залученням експертів, підлягають до стягнення з винного в користь держави в особі експертної установи.
Цивільні позови - не заявлялися.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, не застосовувалися, запобіжний захід обвинуваченому в ході досудового розслідування та судового розгляду - не обирався.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий термін в 1 (один) рік, якщо він протягом встановленого строку не вчинить нового злочину та виконає обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4, ч. 1 ст. 76 КК України, які суд покладає на засудженого після набрання вироком законної сили, а саме:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід засудженому - не обирати.
Речові докази, що проходять по кримінальному провадженню та знаходяться на зберіганні ОСОБА_6 : телефон мобільний марки «Samsung SGH-C1700” - залишити в її законному володінні, користуванні та розпорядженні.
Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області 368,28 грн., як витрати, пов'язані з залученням експертів при проведенні судово-товарознавчої експертизи (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298).
Цивільні позови - не заявлялися.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення вироку.
Головуючий: суддя ОСОБА_1