Справа № 357/15542/14-ц
2/357/4694/14
Категорія 38
19 листопада 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Л. М. ,
при секретарі - Вангородська О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Острійківської сільської ради Білоцерківського району про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 10.06.2007 року помер його батько ОСОБА_2, після смерті якого залишилася спадщина : житловий будинок під № 110 по вул.Леніна в с.Острійки Білоцерківського району ; майновий пай в КСП « Острійське» ; земельна ділянка площею 0, 2499 га, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, та земельна ділянка площею 0,2886 га, призначена для ведення особистого селянського господарства , обидві розташовані в с. Острійки Білоцерківського району, вул.. Леніна, 110. Позивач є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 за заповітом. Позивач в установленому законом порядку прийняв спадщину після смерті батька і 28 березня 2008 року отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок № 110 по вул..Леніна в с. Острійки Білоцерківського району та на майновий пай в КСП « Острійське» вартістю 8 600 грн. Однак, державний нотаріус Узинської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 постановою від 15.10.2014 р. відмовила ОСОБА_1. в оформленні спадщини на вищевказані земельні ділянки, посилаючись на відсутність належних правовстановлюючих документів на це майно. Позивач ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 0, 2499 га, кадастровий номер 3220484601:02:016:0026, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташовану в с.Острійки Білоцерківського району, вул. Леніна, 110, та земельну ділянку площею 0,2886 га, кадастровий номер НОМЕР_1: 02:016:0027 , цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану в с. Острійки Білоцерківського району, вул. Леніна. 110, після смерті 10.06.2007 р. його батька ОСОБА_2.
В судове засідання позивач не з»явився, направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Від відповідача до суду надійшла заява про визнання позову у повному обсязі та розгляд справи за відсутності його представника.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, по справі встановлено, що 10 червня 2007 року помер ОСОБА_2.
З матеріалів спадкової справи № 261\2007 р., заведеної після його смерті державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори, вбачається, що ОСОБА_2 08.12.2005 р. склав заповіт , яким на випадок своєї смерті заповів все своє майно сину ОСОБА_1. Позивач ОСОБА_1 в установленому законом порядку прийняв спадщину після смерті батька.
Встановлено, що 28 березня 2008 року державним нотаріусом Узинської міської державної нотаріальної контори були видані на ім»я позивача ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок під № 110 по вул..Леніна в с. Острійки Білоцерківського району та на майновий пай у загальному пайовому фонді КСП « Острійське» вартістю 8 600 грн.
Суд встановив, що державний нотаріус ОСОБА_3 постановою від 15.10.2014 р. відмовила ОСОБА_1 в оформленні спадщини на земельні ділянки площею 0,2499 га та 0,2886 га , що знаходяться за адресою с.Острійки. вул..Леніна, 110, посилаючись на те, що державні акти на право власності померлого ОСОБА_2 на ці земельні ділянки належним чином не зареєстровані.
Згідно ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті
За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно зі ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
За ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті 10.06.2007 р. його батька ОСОБА_2, на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини він подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, а тому вважається таким , що прийняв спадщину на підставі ст.1270 ЦК України.
По справі встановлено, що земельна ділянка площею 0,2499 га, кадастровий номер 3220484601:02:016:0026, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, та земельна ділянка площею 0,2886 га , кадастровий номер НОМЕР_1: 02:016:0027, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані в с. Острійки Білоцерківського району, вул. Леніна, 110, були набуті ОСОБА_2 у власність в порядку приватизації на підставі рішення Острійківської сільської ради від 18.01.2006 р. № 19-212. В матеріалах цивільної справи маються державні акти на право приватної власності на вказані земельні ділянки серія ЯЕ № 985802 та серія ЯЕ № 985803 , видані на ім»я ОСОБА_2, завірені гербовою печаткою Острійківської сільської ради та підписані сільським головою Острійківської сільської ради ОСОБА_4 та начальником Управління земельних ресурсів у Білоцерківському районі ОСОБА_5 На цих державних актах відсутній номер їх реєстрації в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.
По справі встановлено, що вищевказані земельні ділянки були зареєстровані на ім»я ОСОБА_2 у Центрі державного земельного кадастру з присвоєнням їм кадастрового номеру.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст..1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Як роз'яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених ч.2 цієї статті.
А за ч.2 ст.126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки; свідоцтвом про право на спадщину.
Відповідно до п.23 наведеної вище в рішенні Постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов»язків \ спадщини від фізичної особи, яка померла \ спадкодавця, до інших осіб \ спадкоємців.
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Переоформлення державного акта і його реєстрація при спадкуванні права власності на земельну ділянку, відповідно до вимог ст.1299 ЦК України та ст. 125 ЗК України, є обов'язковою процедурою для набуття права власності на цю земельну ділянку.
А оскільки нотаріусом було відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину , то суд вважає за можливе визнати за ним право власності на вищевказані земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом після померлого батька ОСОБА_2 , оскільки інший порядок для набуття позивачем права власності на дане нерухоме майно законодавством не визначений.
Керуючись ст.ст.1216,1218, 1225, 1261,1268, 1269,1270, 1274,1299 ЦК України, ст.ст.125,126 ЗК України, ст.ст.10,60,79,88, 174, 212-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,2499 га, кадастровий номер 3220484601:02:016:0026, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, та земельну ділянку площею 0,2886 га , кадастровий номер НОМЕР_1: 02:016:0027, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою с. Острійки Білоцерківського району, вул. Леніна, 110, в порядку спадкування за заповітом після померлого 10 червня 2007 року батька ОСОБА_2.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя ОСОБА_6