справа № 2-а-1862/10
14 грудня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретаряхОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 Пенсійного Фонду України у місті Броварах Київської області про зобов'язання провести перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»
ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд, визнати неправомірними дії ОСОБА_5 Пенсійного Фонду України в м. Броварах Київської області щодо не проведення йому перерахунку щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов»язати ОСОБА_5 Пенсійного Фонду України в м. Броварах Київської області здійснити йому перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як «дитині війни» з 01.04.2010 року із розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він належить до соціальної групи «Діти війни». Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких йому повинна була нараховуватись державна соціальна допомога. Разом з тим, відповідач не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії.
В судове засідання позивач ОСОБА_4 не з»явився, просив суд розглянути дану справу в його відсутності.
Відповідач ОСОБА_5 ПФУ в м Броварах Київської області у судове засідання не з'явився, просив суд розглянути дану справу без участі його представника, надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що позивач перебуває на обліку в ОСОБА_5 ПФУ. Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2008 року йому виплачується підвищення до пенсії, тому порушення з боку ОСОБА_5 ПФУ відсутні. Пенсійний фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, свої повноваження здійснює безпосередньо та через створені у встановленому порядку територіальні управління. У п. 9 даного Положення встановлено вичерпний перелік напрямків використання коштів Пенсійного фонду України, які використовуються за призначенням та вилученню не підлягають. Оскільки Законом України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено фінансування виплати підвищення до пенсії із державного бюджету, а не із бюджету Пенсійного фонду, то порушень з боку ОСОБА_5 ПФУ не має. Твердження позивача про те, що на виконання Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року ОСОБА_5 ПФУ повинно було перерахувати та виплатити йому підвищення до пенсії, на вимогах чинного законодавства не ґрунтується. В даний час питання виплати підвищення до пенсії дітям війни законодавчо врегульовано. З 01 січня 2008 року механізм реалізації положень ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” врегульований внесенням змін до цієї статті Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно з якими дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Згідно із ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам війни пенсії або грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсій, підвищується на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Після Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 року № 530 встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 01 липня - 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року по сьогоднішній день - 49,80 грн. У вказаних розмірах ОСОБА_5 ПФУ виплачувало та виплачує позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії, тому порушення вимог законодавства з боку відповідача відсутні. Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до перерахунку та підвищення пенсій не застосовується.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Ухвалою суду позовні вимоги поза межами строку звернення до адміністративного суду залишені без розгляду в зв'язку із його пропуском і відсутністю заяви про поновлення строку.
Судом встановлено, що згідно із ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” позивач ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни та має право на отримання підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 цього Закону.
Згідно із п. 1 розділу ІV “Прикінцеві положення” Закону України “Про соціальний захист дітей війни” цей ОСОБА_6 набирає чинності з 01 січня 2006 року.
Проте пунктом 17 ст. 77 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2006 рік було зупинено.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” пункт 17 ст. 77 виключено, а ст. 110 викладено у новій редакції та встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 01 січня 2006 року, а ст. 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ОСОБА_3 України з питань бюджету. ОСОБА_6 було опубліковано 22 березня 2006 року, чинності він набрав з 01 квітня 2006 року, тому з цього часу ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” почала діяти.
Однак підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком дітям війни могло здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі та згідно із порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений з Комітетом Верховної ОСОБА_3 України з питань бюджету.
Оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році такого порядку виплати дітям війни підвищення до пенсії не визначив, тому вимоги позивача щодо виплати йому підвищення до пенсії за 2006 рік задоволенню не підлягають.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік” дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” знову було зупинено.
Згідно із ч. 1 ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч. 3 ст. 22 Конституції України).
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Таким чином, з 09 липня 2007 року, тобто з дня прийняття Конституційним Судом України Рішення про неконституційність пункту 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, позивачу, як дитині війни, мало виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, зокрема пунктом 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набрав чинності з 01 січня 2008 року, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було викладено у новій редакції та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судом встановлено, що починаючи з 01 січня 2008 року, відповідач ОСОБА_5 ПФУ виплачує позивачу підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме :з 01 січня - 47 грн., з 01 квітня - 48,10 грн., з 01 липня - 48,20 грн., з 01 жовтня 2008 року по даний час - 49,80 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 41 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік”.
Після прийняття Конституційним Судом України зазначеного Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Верховною ОСОБА_3 України зміни до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не вносилися, тому положення цієї статті, згідно з якими дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком, є чинними саме в такій редакції.
Таким чином, з 22 травня 2008 року, тобто з дня прийняття Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 про неконституційність пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” позивачу, як дитині війни, повинно виплачуватись підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішенні цього спору щодо розміру підвищення до пенсії дітям війни з 22 травня 2008 року положення п. 8 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 року № 530 застосуванню не підлягають.
Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_6 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає за можливе застосувати саме ч. 1 ст. 28 даного Закону для розрахунку підвищення пенсії дітям війни.
В даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки цим Законом як критерій визначення розміру щомісячної доплати до пенсії передбачено мінімальну пенсію за віком, що, на думку суду, не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
За таких обставин, доводи відповідача ОСОБА_5 ПФУ щодо відсутності підстав для застосування до перерахунку та підвищення пенсій дітям війни розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є безпідставними, оскільки чинним законодавством іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, розміру мінімальної пенсії за віком не встановлено.
Пенсійний фонд України діє у відповідності з Положенням “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є ОСОБА_5 Пенсійного фонду України міста Бровари Київської області, тому воно і повинно здійснювати відповідну доплату підвищення до пенсії позивачу.
Аналізуючи всі докази в сукупності суд приходить до висновку, що вимоги, заявлені позивачем в межах шестимісячного строку визначеного законодавством України для звернення до суду за захистом своїх прав є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд враховує ту обставину, що позивач звернувся до суду 17.11.2010 року, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню саме з 17.05.2010 року.
На підставі ст. ст. 22, 64, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та 22 травня 2008 року №10-рп/2008, керуючись ст. ст. 99, 100, 159-163 КАС України, суд
позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії ОСОБА_5 Пенсійного Фонду України в м. Броварах Київської області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_4 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зобов'язати ОСОБА_5 Пенсійного фонду України у місті Броварах Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_4 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 17.05.2010 року з урахуванням проведених виплат.
Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.П.Маценко