ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
07 лютого 2012 року № 2а-1607/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., ознайомившись з позовною заявою
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слайдер-плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербукс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Про Інтеріорз"
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва
про визнання протиправним (недійсним) податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25.01.2012 року,-,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулись Товариство з обмеженою відповідальністю «Слайдер-Плюс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербукс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Про Інтеріорз»з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання протиправним (недійсним) податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25.01.2012 року з дати його прийняття.
Відповідно до п. 3, п. 6 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При ознайомленні із позовною заявою, судом встановлено ряд порушень вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) щодо форми та змісту позовної заяви, що перешкоджає відкриттю провадження у даній справі.
Так, згідно пункту 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
З вказаної правової норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише ті права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтересів юридичних осіб, які є порушеними на момент розгляду справи в суді.
Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання спірних правовідносин.
Крім того, ч. 2 ст.124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість надання судового захисту, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом оскарження за даним позовом є податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ НОМЕР_1 від 25 січня 2012 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Слайдер-Плюс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»у розмірі 157 988,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 гривні.
Згідно п. 14.1.157. ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення -це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно по п. 56.2. ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення (п. 56.18).
З вказаного вбачається, що податковим повідомленням-рішенням визначається сума грошового зобов'язання конкретному платнику податків, який в силу п. 56.2, п. 56.18 статті 56 Податкового кодексу України наділяється правом оскаржити таке рішення в адміністративному та/або судовому порядку.
Проте з матеріалів позовної заяви вбачається, що до суду з вимогою про визнання протиправним (недійсним) податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25.01.2012 року звертаються одразу три особи, а саме: ТОВ «Слайдер-Плюс», ТОВ «Про Інтеріорз»та ТОВ «Інтербукс».
Враховуючи те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене відносно конкретного платника податків - ТОВ «Слайдер-Плюс» та створює правові наслідки саме для вказаної юридичної особи, породжуючи підстави для змін у її майнового стану, іншим співпозивачам - ТОВ «Про Інтеріорз»та ТОВ «Інтербукс»слід обґрунтувати, з посиланням на норми чинного податкового законодавства, яким чином вказане податкове повідомлення-рішення порушує їхні права та які обов'язки для них створює.
Крім того, вказаним позивачам слід вказати, з посиланням на конкретні докази, які правовідносини виникли між ними та Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва з приводу прийняття оскаржуваного рішення.
В іншому випадку (та з метою процесуальної економії) зазначеним особам слід подати заяву про відкликання своїх позовних вимог.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
Згідно ч. 7 ст. 56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 КАС України повноваження законних представників підтверджуються документами, які, зокрема, стверджують займану ними посаду.
Як вбачається з позовної заяви, вона підписана від імені позивача ТОВ «Слайдер-Плюс»ОСОБА_1, як директором підприємства, однак до позовної заяви не додано відповідних документів (копії протоколу загальних зборів учасників, копію наказу про призначення тощо), що станом на день подачі позову до суду він є директорами ТОВ «Слайдер-Плюс».
Суд зазначає, що відповідно до статтей 17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003 року № 755 IV до Єдиного державного реєстру підлягають включенню відомості про: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи; перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відомості про органи управління юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності. Відомості, внесені Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно положень ст. 19 вказаного Закону такі відомості підлягають щорічному підтвердженню.
Відтак, належним доказом, який би підтверджував повноваження певної особи, як керівника юридичної особи, та наявність у нього правомочності на вчинення без довіреності юридично значимих дій від імені юридичної особи, в тому числі права на представництво інтересів в суді та видачу довіреності на ведення справи в суді іншій особі, є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
З урахуванням вищевказаного, позивачу слід надати суду актуальний (станом на час звернення до суду) витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців для перевірки дотримання вимог КАС України щодо встановлення дієздатності позивачів та наявності відповідних повноважень у керівників (в контексті положень п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України та ч. 3 ст. 48 КАС України) у взаємозв'язку з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 107 КАС України.
Відсутність вказаного документу створює перешкоди для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки в строк до 24 лютого 2012 року включно шляхом подання позивачами ТОВ «Про Інтеріорз»та ТОВ «Інтербукс»письмового правового обґрунтування щодо наявності порушень їх прав внаслідок прийняття спірного рішення або заяви про відкликання позовних вимог; надання документів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 (копії протоколу загальних зборів учасників, наказ про призначення, витяг зі статуту, тощо) як директора ТОВ «Слайдер-Плюс»та актуального (станом на момент звернення до суду) витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців для встановлення дієздатності вказаного позивача.
Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачам строк для усунення недоліків до 24 лютого 2012 року включно.
3. Попередити позивачів про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особам, що звернулись із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В.Патратій