ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
14 листопада 2011 року № 2а-16453/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом Приватного підприємства "Авісіна"
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва в особі головного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_1
про визнання неправомірними дій, визнання висновків неправомірними,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Авісіна» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва в особі головного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_1 про:
- визнання неправомірними дій ревізора-інспектора відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ОСОБА_1 згідно акту перевірки 08.2011 № 905/3/23-40;
- визнання висновків неправомірними, прийнятих за результатами проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача за січень 2011 року, викладені ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ОСОБА_1 у п. 4 акту 08.2011 № 905/2/23-40.
При ознайомленні із позовною заявою, судом встановлено ряд порушень вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо форми та змісту позовної заяви, що перешкоджає відкриттю провадження у даній справі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
В той же час, в порушення зазначених вище вимог у позовній заяві вказано, що вона подається до Київського окружного адміністративного суду, компетенція якого відповідно до Указу Президента України «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів»від 16 листопада 2004 року № 1417/2004 поширюється на Київську область.
Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Як видно зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати неправомірними дії ревізора-інспектора ОСОБА_1 «згідно акту перевірки», при цьому не зазначає, які саме дії відповідача позивач просить визнати неправомірними та в чому вони полягали.
Відтак, позивачу слід уточнити позовні вимоги в даній частині, чітко вказавши, які саме дії відповідача підлягають визнанню протиправними.
Окрім того, відповідно до ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, у пункті 2 позовних вимог позивач просить визнати неправомірними висновки, прийняті за результатами проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Авісіна», з чого вбачається, що позивачем фактично оскаржується висновки акту перевірки № 905/2/23-40 від 08.2011 р.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.
З огляду на наведені положення КАС України суд зазначає, що оскарженню в порядку адміністративного судочинства підлягають рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, до яких фактично акт перевірки, як носій доказової інформації, не відноситься.
Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 30.11.2009 № 1619/10/13-09 «акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору».
Відтак, акт перевірки не може бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві.
Враховуючи викладене, позовна заява потребує уточнення та узгодження із нормами КАС України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Однак, на порушення ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві не зазначено дату її підписання.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки в строк до 02 грудня 2011 року включно шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви із зазначенням правильного найменування суду, до якого подається позовна заява, дати її підписання; уточнення позовних вимог відповідно до ч. 3 ст. 105 КАС України.
Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву Приватного підприємства «Авісіна»залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків до 02 грудня 2011 року включно.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута їм відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В. Патратій