ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
09 вересня 2011 року № 2а-12725/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом
Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва
до
Державного вищого навчального закладу "Українська академія бізнесу та підприємництва"
про
стягнення заборгованості у розмірі 393 827,95 грн.,-
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Прокурор Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва з позовом до Державного вищого навчального закладу «Українська академія бізнесу та підприємництва»про стягнення заборгованості у розмірі 393 827,95 грн.
Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений; немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за несплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі -Закон № 2464), який набрав чинності з 01 січня 2011 року, передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 2464 обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
З вказаного вбачається, що заборгованість утворилась на підставі поданої відповідачем звітності по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В той же час, в порушення ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач не надав суду доказів подання відповідачем звітності по єдиному соціальному внеску, якими підтверджується факт виникнення заборгованості. За відсутності в матеріалах позовної заяви вказаної звітності неможливо встановити, чи наявні підстави для відкриття провадження у страві з огляду на приписи п. 7 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, яким встановлено, що позовна заява про стягнення заборгованості, яка утворилась на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, повертається позивачу, якщо вона подана до закінчення строку оскарження такого рішення.
У зв'язку з вищенаведеним, суд зазначає що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України дана категорія спорів підлягає розгляду та вирішенню в порядку скороченого провадження (без проведення судового засідання та виклику сторін, на підставі наявних доказів), а отже відсутність вищезгаданого документу створює перешкоди для відкриття скороченого провадження та вирішення справи в скороченому провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки в строк до 27 вересня 2011 року шляхом надання доказів подання звітності по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Керуючись ст. 106, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву Прокурора Святошинського району м. Києва залишити без руху.
2. Встановити Прокурору Святошинського району м. Києва строк для усунення недоліків до 27 вересня 2011 року включно.
3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.В. Патратій