Справа № 323/3222/15-а
Провадження № 2-аз/323/4/15
"23" жовтня 2015 р. м.Оріхів
Суддя Оріхівського районного суду Запорізької області Плечищева О.В., розглянувши клопотання про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Оріхівської міської ради Запорізької області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання рішення органу місцевого самоврядування не чинним та його скасування, -
Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Оріхівської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання не чинними та скасування рішень 69 сесії № 13 від 30.04.2015 року про відмову у встановленні земельного сервітуту та 72 сесії № 21 від 27.08.2015 року «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки та продаж ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 205 м.кв., розташованої за адресою: м.Оріхів вулиця Леніградських курсантів, 43-Б» Оріхівської міської ради Запорізької області.
У позові заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, а саме рішення 72 сесії Оріхівської міської ради Запорізької області від 27.08.2015 року № 21, оскільки, як зазначає позивач, воно винесено в порушення її прав, бо межі земельної ділянки, що продається, з нею, як суміжним землевласником не погоджували, до вирішення питання про викуп земельної ділянки явно порушувалося її право на доступ до належного їй об'єкту нерухомості, а передача земельної ділянки у приватну власність третій особі, фактично це унеможливить. А також прохає заборонити Оріхівській міській раді укладати будь-які договори щодо вказаної земельної ділянки.
Відповідно до статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правова позиція по даному питанню висловлена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Отже, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам. При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Проте, аналіз поданого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та матеріалів справи свідчить про те, що доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також щодо наявності очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача, позивачем не представлено.
З огляду на зазначене,суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 71, 117, 118, 186 КАС України, суд, -
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя: Плечищева О.В.
Суддя ОСОБА_3