15 жовтня 2015 р. м. Чернівці справа № 824/2122/15-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Спіжавки Г.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Григоряк У.С.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" про стягнення заборгованості,-
Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області звернулося до суду з адміністративним позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість за серпень 2015 р. в сумі 5004,88 грн. по платежах до Пенсійного фонду, а саме по відшкодуванню витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій призначених на підставі п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення, в яких повідомив, що позивачем невірно зазначено підставою призначення пільгових пенсій пункти "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки пенсії на пільгових насправді призначались чоловікам трактористам-машиністам на підставі пункту "в", жінкам, які працюють доярками на підставі пункту "д", а багатодітним жінкам на підставі пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Тобто, відповідач стверджує, що особам, зазначеним у розрахунку, доданого до позовної заяви, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не призначались пільгові пенсії за списком №1 та №2.
Щодо колишнього працівника ОСОБА_7 відповідач зазначив, що не зобов'язаний сплачувати їй пільгову пенсію, так як з 28.11.2013 р. - вона отримала право на пенсію за віком на загальних умовах.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Відповідач згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є юридичною особою ідентифікаційний код 1417891, місцезнаходження: 60153, Чернівецька обл., Кельменецький район, с. Лукачани, вул. Головна, буд. 1, та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м. Чернівцях як платник єдиного внеску.
Судом встановлено, що відповідачу направлявся розрахунок з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В розрахунку було обчислено фактичні витрати на виплату та доставку пенсій працівникам, які працювали на даному підприємстві та мають право на пільгову пенсію, що підтверджується довідками про роботу на пільгових умовах, копіями трудових книжок, протоколами розрахунків пенсій.
Протоколом про призначення пенсії підтверджено, що громадянці ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 призначено пільгову пенсію, датою виходу на пенсію в протоколі зазначена 29.11.2013 року. В розрахунку, який направлявся відповідачу з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" по зазначеній громадянці визначено досягнення нею пенсійного віку 28.05.2016 року.
Відповідач звертався до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дії щодо щомісячного нарахування після 01.01.2015 р. позивачу зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах громадянці ОСОБА_7 та визнання протиправними дії щодо збільшення строку зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах громадянці ОСОБА_7 з 01.01.2015 року. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2015 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо щомісячного нарахування після 01.01.2015 р. сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах громадянці ОСОБА_7. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області щодо збільшення сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" строку зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначеної на пільгових умовах громадянці ОСОБА_7 з 01.01.2015 року.
Визначаючись щодо позовних вимог суд керується наступними положеннями чинного законодавства.
Відповідно до абзацу 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон України №1058-IV) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Виходячи з положень пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Разом з тим, з 01.01.2006 р. набрав чинності Закон України "Про збір на обов'язкове пенсійне державне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР), згідно якого для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать зазначеному Закону.
1 січня 2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 7І-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.
З аналізу наведених норм випливає, що для платників збору визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 Закону № 400/97-ВР виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством на даний час не передбачено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" зобов'язане відшкодовувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за серпень 2015 р., призначених громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Щодо включення громадянки ОСОБА_7 в розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2015 р. суд зазначає наступне.
На момент призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_7 (2005 р.), чинне законодавство України (Закони №№400,1058, Інструкція №21-1) зобов'язувало її колишнього роботодавця, яким є відповідач, до досягнення нею пенсійного віку передбаченого ст. 26 Закону №1058, відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058 (у редакції станом на 2005 рік) жінки мають право на призначення пенсії за віком після досягнення ними 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Аналогічна норма існувала і у Законі України "Про пенсійне забезпечення" відповідно до статті 12 якого право на пенсію за віком мають жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Отже, аналізуючи зазначені норми у своїй сукупності суд приходить до висновку, що станом на 2005 року (призначення пільгової пенсії ОСОБА_7Ф.) відповідач мав відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України в м. Чернівцях фактичні витрати пов'язані із виплатою та доставкою пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_7 до досягнення нею пенсійного віку (55 років), а саме до 28.11.2013 року.
Таким чином, пільгові пенсії, призначені на підставі пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають відшкодуванню підприємствами, на яких ці особи отримали відповідний стаж. Кінцевою датою такого відшкодування є момент досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV. Згідно з положеннями цієї статті в редакції, чинній на момент виходу ОСОБА_7 на пенсію, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років. Відповідно до вимог цієї ж статті (в редакції після 1 жовтня 2011 року), право на пенсію за віком мають жінки, які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року, після досягнення ними віку 57 років 6 місяців.
Збільшення розміру пенсійного віку відбулося на підставі Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року.
Так, 01.10.2011 р. набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI, яким до статті 26 Закону №1058 внесено зміни, а саме: особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку: 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року (що стосується громадянки ОСОБА_7Ф.).
Проте, зазначена норма не може бути застосована до правовідносин, які виникли до набрання чинності Закону № 3668-VI, так як в силу статті 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, суд вважає, що позивачем безпідставно включено до розрахунку осіб, які вийшли на пенсію до прийняття Закону № 3668-VI, з огляду на що суд відмовляє в задоволенні позову в частині відшкодування суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_7, що становить 990,50 грн.
В решті суми заборгованості сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" судом встановлено, що відповідач будучи платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не виконав свої зобов'язання в частині відшкодування витрат пов'язаних з доставкою і виплатою пенсій за віком призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення" по громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які не досягли загального пенсійного віку.
Відповідачем зазначена в розрахунку сума не сплачена, у зв'язку із чим за серпень 2015 року по вказаним громадянам утворилась заборгованість перед Пенсійним фондом в сумі 4014,38 грн., яка підлягає стягненню.
Згідно з ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач довів суду правомірність заявлених вимог в частині заборгованості сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" в сумі 4014,38 грн., однак не довів правомірність включення в розрахунок з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за серпень 2015р. по громадянці ОСОБА_7
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Вілія" заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 4014, 38 грн.
3. В решті позову відмовити.
У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Г.Г. Спіжавка
Постанова в повному обсязі складена 20 жовтня 2015 р.