про залишення позовної заяви без руху
22 жовтня 2015 року справа № 823/5122/15
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову, поданого ОСОБА_1 до відділу Держгеокадастру у Шполянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1, в якому просить:
- визнати протиправними дії відділу Держгеокадастру у Шполянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області;
- зобов'язати відділ Держгеокадастру у Шполянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 та надати відповідний висновок.
Вивчивши позовну заяву, суддя вважає, що вона не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху, виходячи з наступного.
Суд звертає увагу позивача на те, що статтею 4 Закону України “Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3.1 таблиці ставок судового збору (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VIII, що діє з 01.09.2015) визначено розмір сплати судового збору, а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” №80-VIІІ від 28.12.2014р. встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2015 рік, а саме, у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень.
Оскільки адміністративний позов ОСОБА_1 містить вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, дані вимоги є немайновими.
Отже, за подання позовної заяви з двома вимогами немайнового характеру позивачу необхідно сплатити: 0,4 х 1218,0 х 2 = 974 грн. 40 коп.
Позивачем не надано до суду доказів сплати судового збору, чи доказів на підтвердження звільнення його від такої сплати.
При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України “Про судовий збір”. Так, вказана норма визначає, що судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
На думку суду, такі посилання позивача є свідченням неправильного розуміння предмета регулювання цього положення.
Стаття 56 Конституції України визначає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Таке право також закріплено у статтях 1167, 1173 - 1175 Цивільного кодексу України.
Цими статтями встановлено обов'язок держави, Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі:
незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень (статті 1167, 1173);
незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 1174);
у результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований (стаття 1175).
Ці норми Конституції України та Цивільного кодексу України є нормами прямої дії, оскільки будь-яка юридична чи фізична особа має право на їх підставі звернутися до суду з позовом про відшкодування такої шкоди (матеріальної чи моральної). Так, пунктом 4 частини четвертої статті 105 КАС України передбачено, що адміністративний позов може містити вимогу про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
Застосовуючи положення пункту 13 частини другої статті 3 Закону про судовий збір адміністративні суди звертають увагу на те, що це законодавче положення поширюється лише на вимогу, яка визначена пунктом 4 частини четвертої статті 105 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст цієї норми вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.
Відповідна правова позиція викладена в Довідці Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір"".
Вивчивши матеріали, суддя вважає, що заявлені позивачем в адміністративному позові позовні вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання погодити проект землеустрою за своїм змістом не є вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру.
Крім того відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
В порушення вищевказаних положень КАС України, матеріали адміністративного позову не містять додатків до позовної заяви для відповідача.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 105, 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву, подану ОСОБА_1 до відділу Держгеокадастру у Шполянському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Позивачу надати строк до 23 листопада 2015 року для усунення недоліків позовної заяви.
У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.І. Орленко