Копія< >
Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"30" червня 2010 р. Справа № 2а-6389/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Мельникова Р.В.
за участю:
секретаря судового засідання - Вороніної І.О. ,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до селянського (фермерського) господарства "Моноліт" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до селянського (фермерського) господарства "Моноліт", в якому просить суд стягнути з селянського (фермерського) господарства "Моноліт" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, у сумі 9691,95грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 101,85грн., загальну суму 9793,80 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач, який до 16.04.2010 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції, не виконав свого обов'язку, чим спричинив збитки державі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені залишається не сплаченою і складає 9793,80грн.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, обґрунтовуючи тим, що щомісячно протягом 2009 року подавав до Борівського районного центру зайнятості звіти про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Відповідно до Закону працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Згідно з ч.1 та 2 ст.18 Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
На підприємства, установи, організації, фізичних осіб, які використовують найману працю, покладено лише обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 3 п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N70 передбачено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до звіту селянського (фермерського) господарства "Моноліт" про працевлаштування інвалідів за 2009 рік (а.с.4), середньооблікована кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 2 особи; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” - 3 особи.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач щомісячно протягом 2009 року, у встановлені чинним законодавством терміни, інформував Борівський районний центр зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів шляхом подання звітів за формою № 3-ПН (а.с.16-27), а саме: з 01.01.2009 по 27.08.2009 вакантною була посада робітника фермерського господарства, починаючи з 28.08.2009 - посада охоронника.
Вказане підтверджується листом Борівського районного центру зайнятості від 17.06.2010 №484 (а.с.28), у якому також зазначено, що у 2009 році особи з обмеженими фізичними можливостями з числа тих, які перебували на обліку Борівського районного центру зайнятості, до СФГ «Моноліт» не направлялись з причин невідповідності претендентів вимогам вакансії (рекомендації МСЕК, місце проживання та ін.)
В той же час позивач не довів суду, що органи, на які покладено обов'язок працевлаштування інвалідів, направляли у 2009 році до відповідача інвалідів для працевлаштування і їм було відмовлено у прийомі на роботу. Також позивач не надав суду доказів того, що інваліди звертались безпосередньо до відповідача із заявами про працевлаштування і їм так само було відмовлено у прийнятті на роботу.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з селянського (фермерського) господарства "Моноліт" адміністративно-господарських санкцій та пені необґрунтованими, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представників сторін, та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 11, 69-71, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до селянського (фермерського) господарства "Моноліт" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
У повному обсязі постанову складено 05.07.2010.
Суддя (підпис)< > ОСОБА_3
З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >
Суддя< > ОСОБА_3< >
Секретар< > ОСОБА_4< >