Єдиний унікальний номер 233/2919/14-к
Номер провадження 11-кп/775/244/2015
17 вересня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Артемівську
в складі:
головуючої ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянула апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2015 року, яким
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Костянтинівка, Донецької області, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, працездатного, не одруженого, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , мешкаючого у АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 16.07.1998 р. Костянтинівським міським судом Донецької області за ст.ст.140 ч.2, 46-1 КК України (1960 р.) до штрафу у розмірі 700 грн.,
- 13.05.2004р. Костянтинівським міським судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.2, 75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 19.01.2005 Костянтинівським міським судом Донецької області за ст.185 ч.2,71 KK України до 3 років позбавлення волі;
- 30.09.2010 Микитівським районним судом м. Горлівки Донецької області за ст.ст. 185 ч.3, 186 ч.3, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 5 років,
28.08.2013р. Калінінським районним судом м. Горлівки Донецької області звільнений умовно-достроково з не відбутим строком 1 рік 5 місяців 26 днів, у скоєнні злочину, передбаченому ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України,
визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч. 3 КК України та призначено покарання: за ст. 185 ч. 2 КК України - 3 роки позбавлення волі, за ст. 185 ч. 3 КК України - 4 роки позбавлення волі. У відповідності з вимогами ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. У відповідності з вимогами ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднаний не відбутий строк покарання,призначений вироком Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 вересня 2010 року, та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років та 6 (шість) місяців .
ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України за наступних обставин.
Так , ОСОБА_6 та раніше засуджений ОСОБА_7 19 жовтня 2013 року, приблизно о 17.00 годині, перебуваючи у АДРЕСА_3 , будучи у стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи корисливі мотиви по обоюдній згоді вирішили скоїти таємне викрадення чужого майна з будинку гр-ки ОСОБА_8 АДРЕСА_4 . Через зламаний дерев'яний паркан вони проникли до двору вказаного будинку де ОСОБА_6 витягнув цвяхи з вхідних дверей будинку, якими вони через відсутність замку були забиті раніше господарями і проникли до приміщення будинку, звідки таємно, умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, а ОСОБА_6 повторно, викрали:
- 5 чавунних металевих плит розміром 30x50 см, товщиною 12 мм, вартістю 75 грн.60 коп. кожна, загальною вартістю 378 грн.;
- металеву духовку з печі вартістю 57 грн. 60 коп., після чого з викраденим з місця скоєння злочину зникли, спричинив ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 435,6 грн., розпорядились викраденим майном на свій розсуд.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_6 та раніше засуджений ОСОБА_9 20 жовтня 2013 року, приблизно о 12.00 годин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, через бажання продовжити розпивати спиртні напої і відсутності коштів, за попередньою змовою знову з метою викрадення чужого майна проникли до приміщення будинку АДРЕСА_4 , який належить ОСОБА_8 , де діючи повторно, із корисних мотивів, таємно, за попередньою між собою змовою, викрали наступне майно:
- холодильник "Кристалл" вартістю 416 грн. 67 коп.;
- 2 каструлі емальовані об'ємом 5 л. загальною вартістю 59 грн. 46ік коп.;
- 4 каструлі емальовані об'ємом 1 л. вартістю 16 грн. 41 коп. кожна, загальною вартістю 65 грн. 64 коп.;
- 4 алюмінієві каструлі об'ємом 1,5 л загальною вартістю 115 грн. 44 коп.;
- сітку металеву з ліжка вартістю 45 грн.;
- алюмінієві санчата вартістю 99 грн. 50 коп.;
- металевий прут довжиною 5 м, який не має матеріальної цінності для потерпілої;
- металевий обігрівач, який не має матеріальної цінності,
що належать ОСОБА_8 , спричинив останній матеріальний збиток на суму 801,71 грн., після чого з викраденим з місця злочину зникли та викраденим майном розпорядились на свій розсуд.
24 жовтня 2013 року, приблизно о 15 годині, ОСОБА_6 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_10 , прийшли до раніше знайомого ОСОБА_11 , який проживає у АДРЕСА_5 , де розпивали спиртні напої. У той же день, приблизно о 17 годині, ОСОБА_11 та ОСОБА_10 лягли відпочивати, а у ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, у цей час виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна ОСОБА_11 . Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 знаходячись за вищевказаною адресою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відпочивають та його дії носять таємний характер, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів з зали вищевказаної квартири викрав дві батареї на 6 секцій загальної вартістю 340 грн. 50 коп., спричинивши ОСОБА_11 матеріальних збитків на вищевказану суму. Після чого з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Продовжуючи свої злочинні дії, 25 жовтня 2013р., приблизно о 9.00 годині, ОСОБА_6 знов перебував у кв. АДРЕСА_6 , де також знаходились ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які після вживання спиртного у вищевказаний час спали. Скориставшись тим, що ОСОБА_11 та ОСОБА_10 відпочивають, у ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна ОСОБА_11 , а саме чавунної батареї, яка розташована у спальні вищевказаної квартири. Негайно реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 знаходячись за вищевказаною адресою, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів зі спальні викрав чавунну батарею на 6 секцій вартістю 170 грн. 25 коп., спричинивши ОСОБА_11 матеріальний збиток на вищевказану суму. Після цього ОСОБА_6 з викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Далі ОСОБА_6 та раніше засуджена ОСОБА_12 01 грудня 2013 року вранці, приблизно з 09.00 год. до 10 год., за місцем мешкання останньої розпивала спиртні напої. У той же день приблизно о 14 годині вони разом пішли по АДРЕСА_7 з метою позичити гроші на спиртні напої у ОСОБА_13 , з яким ОСОБА_6 періодично розпивав спиртні напої, і який мешкає по АДРЕСА_3 , але останнього вдома не було. Знаходячись біля вищевказаного будинку ОСОБА_6 , побачив металеву калитку та у нього виник злочинний намір на її крадіжку, про що він повідомив ОСОБА_12 та запропонував при цьому їй допомогти реалізувати свій намір, на що ОСОБА_12 дала свою згоду. Тим самим обидва вступили між собою в злочинну змову. Далі, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи спільний злочинний намір, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, повторно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_12 , викрали з території будинку АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_14 , металеву калитку вартістю 292 грн. 85 коп., після чого з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на вказану суму.
У своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 прохав вирок суду скасувати в зв'язку з недоведеністю його вини в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та направити кримінальне провадження на новий розгляд в суд першої інстанції в іншому составі суду, посилаючись на те, що в основу вироку суду першої інстанції були покладені не докази його вини, а домисли і припущення, засновані на показах свідка ОСОБА_7 та потерпілого ОСОБА_11 . На обґрунтування своєї позиції зазначає, що ОСОБА_7 обманув його в тому, що будинок належить його покійній бабусі і необхідно було йому допомогти перенести металеві вироби, після чого до нього прийшли незнайомі люди і стали звинувачувати його в крадіжці. Щодо крадіжки у потерпілого ОСОБА_11 він вважає, що ніякої крадіжки не було, так як ОСОБА_11 сам попросив його віднести батареї, в зв'язку з тим, що він сам був в стані алкогольного сп'яніння. Він відніс батареї, на виручені гроші скупився та повернувся до ОСОБА_11 . Після чого, через деякий час, до нього прийшов дільничний та повідомив його, що ОСОБА_11 написав на нього заяву за крадіжку батареї.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого, який просив задовольнити апеляційну скаргу, прокурора, який прохав залишити вирок без змін, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а вирок суду слід скасувати з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції , за таких підстав.
Апелянтом не оскаржується його винність у вчиненні крадіжки у ОСОБА_14 .
Відповідно до ст..412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Судове рішення у будь - якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату , час і місце судового засідання.
Як вбачається із матеріалів судової справи потерпілі належним чином не повідомлялись про дату , час і місце судового засідання - 21 квітня 2015 року.
Крім того,суд першої інстанції послався як на докази вини ОСОБА_6 -показання потерпілих ОСОБА_11 і ОСОБА_8 , які вони давали органу досудового розслідування.
Між тим,згідно до ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу. Суд не вправі обгрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому,прокурору , або посилатися на них.
Таким чином , колегія суддів вважає , що судом допущені при розгляді даної судової справи істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, за таких підстав вирок підлягає скасування з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 , наявність ризиків , передбачених ст..177 КПК України та даних про його особу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.196, 404, 405, 407, 412,415 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 -задовольнити частково.
Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 травня 2015 року щодо ОСОБА_6 - скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів до 15 листопада 2015 року в Артемівському СІ УДПтСУ в Донецької області.
Ухвала апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: