Справа № 2-а/1970/2745/12
14 вересня 2012 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Стасюк А.В.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до відділу Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції; Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області про визнання дій незаконними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, суд -
ОСОБА_3 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції (далі відповідач 1); Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області (далі відповідач 2) про визнання дій незаконними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем 28.06.2012 року було отримано постанови відділу Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції про відкриття виконавчих проваджень №33138843 від 20.06.2012 року, №33138993 від 20.06.2012 року та №33138675 від 20.06.2012 року винесені на підставі постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області у справах про адміністративні правопорушення: №298/12 від 25.04.2012 року, №303/12 від 26.04.2012 року та №306/12 від 27.04.2012 року, щодо яких позивачем було подано скарги Голові Державної архітектурно-будівельної інспекції України на неправомірні дії Першого заступника начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області ОСОБА_4 та скасування постанов №298 від 25.04.2012 року, №303 від 26.04.2012 року та №306 від 27.04.2012 року у справах про адміністративні правопорушення. У зв'язку з цим, в даному адміністративному позові, позивач просить: визнати незаконними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області щодо направлення до виконання постанов про накладення штрафу у справах про адміністративні правопорушення №298/12 від 25.04.2012 року, №303/12 від 26.04.2012 року та №306/12 від 27.04.2012 року; зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області направити за належністю скарги ОСОБА_3 на неправомірні дії Першого заступника начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області ОСОБА_4 та скасування постанов №298/12 від 25.04.2012 року, №303/12 від 26.04.2012 року та №306/12 від 27.04.2012 року у справах про адміністративні правопорушення; визнати протиправними та скасувати постанови відділу Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції про відкриття виконавчих проваджень №33138843 від 20.06.2012 року, №33138993 від 20.06.2012 року та №33138675 від 20.06.2012 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити.
Відповідачем 1, відділом Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції, на адресу суду було надіслано письмові заперечення, в яких зазначено, що вищезазначені виконавчі провадження були відкриті на підставі постанов, які набрали законної сили та строк для пред'явлення даних постанов до виконання не пропущено. Відтак, постанови про відкриття виконавчих проваджень №33138843 від 20.06.2012 року, №33138993 від 20.06.2012 року та №33138675 від 20.06.2012 року винесені згідно чинного законодавства. Крім цього, в запереченні заявлено клопотання про розгляд даної адміністративної справи без участі представника відділу ДВС Борщівського районного управління юстиції.
Представник відповідача 2, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подавши письмові заперечення та пояснивши, що постанови про накладення штрафу №298/12 від 25.04.2012 року, №303/12 від 26.04.2012 року та №306/12 від 27.04.2012 року були прийняті за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення за ч.1 ст.96 КУпАП стосовно ОСОБА_3. Оскільки штрафні санкції не було сплачено у визначені законодавством строки, дані постанови були направлені до примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції. Скарги ОСОБА_3 на неправомірні дії Першого заступника начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області ОСОБА_4 та скасування постанов №298/12 від 25.04.2012 року, №303/12 від 26.04.2012 року та №306/12 від 27.04.2012 року у справах про адміністративні правопорушення стосуються не оскарження даних постанов, але й скасування протоколу про адміністративне правопорушення та проведення службового розслідування. При цьому Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає порядку оскарження протоколів про адміністративні правопорушення та проведення службового розслідування. Крім цього, дані скарги адресовані Голові державної архітектурно-будівельної інспекції України, а не начальнику Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, як цього вимагає Кодекс, відтак дані скарги прийняті інспекцією, як інформація , щодо оскарження дій першого заступника начальника Інспекції.
Заслухавши пояснення сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відділом Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції було прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень №33138843 від 20.06.2012 року, №33138993 від 20.06.2012 року та №33138675 від 20.06.2012 року винесені на підставі постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області у справах про адміністративні правопорушення: №298/12 від 25.04.2012 року, №303/12 від 26.04.2012 року та №306/12 від 27.04.2012 року
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV) - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч.1 та п.6 ч.2 ст.17 Закону №606-XIV - примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частинами 1-2 ст.25 Закону №606-XIV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Частиною 1 ст. 11 Закону №606-XIV визначено, що Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст. 19 Закону №606-XIV визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №606-XIV виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Згідно ч.1 ст.31 Закону №606-XIV копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області №298/12 від 25.04.2012 року вступила в законну силу (набрала чинності) 05.05.2012 року, постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області №303/12 від 26.04.2012 року вступила в законну силу (набрала чинності) 06.05.2012 року, постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області №306/12 від 27.04.2012 року вступила в законну силу (набрала чинності) 07.05.2012 року. Дані постанови надійшли для виконання до відділу Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції 18.06.2012 року.
Враховуючи відсутність підстав, передбачених ч. 1 ст. 26 Закону №606-XIV, для відмови у відкритті виконавчих проваджень для виконання постанов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області у справах про адміністративні правопорушення: №298/12 від 25.04.2012 року, №303/12 від 26.04.2012 року та №306/12 від 27.04.2012 року, суд вважає, що відділом Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції правомірно винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №33138843 від 20.06.2012 року, №33138993 від 20.06.2012 року та №33138675 від 20.06.2012 року. Відтак позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування постанов відділу Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції про відкриття виконавчих проваджень №33138843 від 20.06.2012 року, №33138993 від 20.06.2012 року та №33138675 від 20.06.2012 року задоволенню не підлягають.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Скарги ОСОБА_3 на неправомірні дії Першого заступника начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області ОСОБА_4 та скасування постанов №298 від 25.04.2012 року, №303 від 26.04.2012 року та №306 від 27.04.2012 року у справах про адміністративні правопорушення адресовані Голові державної архітектурно-будівельної інспекції України, проте вищестоящою посадовою особою з питання оскарження постанов Першого заступника начальника Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області є начальник Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області. Отже, ОСОБА_3 при поданні даних скарг не дотримано вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ст.69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 77, 94, 137, 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до відділу Державної виконавчої служби Борщівського районного управління юстиції; Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області про визнання дій незаконними та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
копія вірна
Суддя Данилевич Н.А.