Справа № 2-а/1970/4116/12
"20" грудня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі: головуючої судді Данилевич Н.А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області (надалі -позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про стягнення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення вимог п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не проводив сплати єдиного внеску до Пенсійного фонду України, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску за період квітень -липень 2011 року в сумі 1332,48 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
В позовній заяві позивач, управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області просить розглядати дану справу без участі його представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за місцем проживання.
Отже, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи та реалізації ним права судового захисту прав та інтересів.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п.7 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон №2464) Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.
Згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 1, ч.2 ст. 6 Закону №2464 платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України №2464 мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Частиною 11 ст.8 Закону України №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»№2857-VІ від 23.12.2010 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні.
Тобто платник єдиного внеску, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця не менше ніж : з 1 січня 2011 по 31 березня у сумі 326,53 грн., (941 грн. х 34,7%), з 1 квітня 2011 по 30 вересня у сумі 333,12 грн., (960 грн. х 34,7%), з 1 жовтня 2011 по 30 листопада у сумі 341,80 грн., (985 грн. х 34,7%), та з 1 грудня 2011 у сумі 348,39 грн. (1004 грн. х 34,7%).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки ДПІ в Чортківському районі №5308/10/18413 від 24.10.2012 року фізична особа -підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах ДПІ з 10.06.2003 року та в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року сплачувала фіксовану плату податку на доходи та викупляла патенти.
Згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України»від 07.07.2011 року №3609-VІ, який набрав чинності 12.08.2011 року, - статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»доповнено частиною четвертою такого змісту: особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, яка є пенсіонером за віком, - звільняється від сплати за себе єдиного внеску з серпня 2011 року.
Згідно розрахунку суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка підлягає сплаті ОСОБА_1 №7127/04 від 30.11.2012 року (а.с.5), відповідачу належало до сплати страхових внесків за період квітень -липень 2011 року на суму 1332,48 грн..
Як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом України.
Абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»передбачає право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул. В.Великого, 16/35, м.Чортків, Тернопільська область) 1332,48 грн. (одна тисяча триста тридцять дві гривні 48 копійок) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період квітень- липень 2011 року, які перерахувати на розрахунковий рахунок №37190076001916 ГУ ДКСУ в Тернопільській області, МФО -838012, код - 21156338.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
копія вірна
Суддя Данилевич Н.А.