Справа № 2-а/1970/2461/12
"05" липня 2012 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Данилевич Н.А.
при секретарі Стасюк А.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідачів ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області; сектору медичного забезпечення (військово-лікарська комісія) управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про внесення змін до наказів та зобов'язання вчинити дії, суд -
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області; сектору медичного забезпечення (військово-лікарська комісія) управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (надалі відповідач) про внесення змін до наказів та зобов'язання вчинити дії.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що його, згідно Наказу управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області №216 о/с від 13.10.2009 року, було звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.63 «Ж» (за власним бажанням) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ»затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. №114 (надалі Положення №114). Згідно довідки МСЕК від 25.06.2010 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності, захворювання пов»язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Наказом УМВС України в Тернопільській області від 05.04.2011року №76 о/с внесено зміни до Наказу №216 о/с від 13.10.2009 року, згідно якого позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.63 «Б»(через хворобу) Положення №114. З вищезазначеними наказами позивач не згідний, а тому просить суд зобов'язати УМВС України в Тернопільській області внести зміни до даних наказів та звільнити його зі служби у відставку за п. 65 «Б»Положення №114 .
В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити.
Представник відповідачів- управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області та сектору медичного забезпечення (військово-лікарська комісія) управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області в судовому засіданні позов не визнав, проти його задоволення заперечив, подавши письмове заперечення та пояснивши, що Наказом УМВС України в Тернопільській області від 05.04.2011року №76 о/с внесено зміни до Наказу №216 о/с від 13.10.2009 року у відповідності до постанови Військово-лікарської комісії №77 від 01.04.2011 року в якій вказано, що ОСОБА_1, на підставі ст.ст. 23в,39в, 55в, 71в, гр.І, п- Наказу №85 від 06.02.2001 року МВС України, непридатний до військової служби в мирний час, та обмежено придатний у воєнний час, що і передбачено при звільненні п.63 «Б»№114. Тобто, підстави звільнення позивача зазначені у Наказі УМВС України в Тернопільській області від 05.04.2011року №76 о/с відповідають рішенню Військово-лікарської комісії щодо придатності позивача до служби та «Положенню про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення учасників процесу, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області №216 о/с від 13.10.2009 року, старшого прапорщика міліції ОСОБА_1 помічника дільничного інспектора міліції СДІМ МГБ 1-го МВМ Тернопільського МВ звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.63 «Ж»(за власним бажанням) Положення №114.
При звільненні, військово-лікарською комісією УМВС України в Тернопільській області (далі ВЛК УМВС України в Тернопільській області) позивачу було видано свідоцтво про хворобу №298 від 02 жовтня 2009 року з висновком про те, що він обмежено придатний до військової служби.
Тернопільським обласним центром медико-соціальної експертизи в результаті огляду винесено рішення 25.06.2010 року про призначення позивачу третьої групи інвалідності і визнано, що захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
На підставі звернення позивача з проханням переглянути рішення військово-лікарської комісії УМВС України в Тернопільській області щодо його ступеня обмеження придатності до служби, вказаного в свідоцтві про хворобу №298 від 02 жовтня 2009 року п.13, Центральна військово-лікарська комісія УМВС України листом №55/2-П-34 від 18.03.2011 року зазначила, що як виключення, може бути прийняте рішення ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час та запропонувала ВЛК УМВС України в Тернопільській області переглянути свідоцтво про хворобу ОСОБА_1.
Враховуючи рекомендацію ЦВЛК МВС України №55/2-П-34 від 18.03.2011 року, ВЛК УМВС України в Тернопільській області винесено постанову №77 від 01.04.2011 року, якою ОСОБА_1, на підставі ст.ст. 23в,39в, 55в, 71в, гр.І, п- Наказу №85 від 06.02.2001 року МВС України, визнаний непридатним до військової служби в мирний час, та обмежено придатний у воєнний час. Дану постанову про придатність до служби позивач не оскаржував і на час розгляду справи судом вона є чинною.
На підставі постанови ВЛК УМВС України в Тернопільській області №77 від 01.04.2011 року, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області прийнято наказ №76 о/с від 05.04.2011року, яким внесено зміни до наказу УМВС України в Тернопільській області №216 о/с від 13.10.2009 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ України -старшого прапорщика міліції ОСОБА_1, помічника дільничного інспектора міліції СДІМ МГБ 1-го МВМ Тернопільського МВ УМВС вважати звільненим з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил України за п. 63 «Б»(через хворобу) Положення №114.
Пунктом 63 «б»Положення №114 передбачено, що особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.
Згідно п.п.2.1,2.2 ч.2 Положення «Про діяльність військово-лікарської комісії та Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС», затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 лютого 2001 року N 85, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 р. за N 164/5355 - органами військово-лікарської експертизи є штатні й позаштатні (постійно та тимчасово діючі) військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), що організують і здійснюють військово-лікарську експертизу; органи військово-лікарської експертизи у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами МВС з питань військово-лікарської експертизи.
Відповідно до п.2.12 ч.2 вищезазначеного Положення - штатними ВЛК є: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК) МВС України, ВЛК Головного управління МВС України в Криму, м. Києві, Київській області, Управління МВС України в областях та м. Севастополі. Штатні ВЛК належать до медичних установ спеціального призначення і при вирішенні завдань, поставлених перед ними, взаємодіють з органами військово-лікарської експертизи, установами й організаціями інших міністерств, іншими центральними органами виконавчої влади, відповідними медичними службами, лікувально-профілактичними установами, керівництвом МВС і внутрішніх військ.
Згідно п.2.23 ч.2 Положення - центральна військово-лікарська комісія МВС України є вищим органом військово-лікарської експертизи в системі Міністерства внутрішніх справ України. ЦВЛК МВС з питань військово-лікарської експертизи підпорядковуються всі органи військово-лікарської експертизи системи Міністерства внутрішніх справ України.
Як вбачається з матеріалів справи - наказ УМВС України в Тернопільській області від 05.04.2011року №76 о/с про внесення змін до наказу УМВС України в Тернопільській області №216 о/с від 13.10.2009 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ України ОСОБА_1 винесено на підставі постанови ВЛК УМВС України в Тернопільській області №77 від 01.04.2011 року, враховуючи рекомендацію ЦВЛК МВС України №55/2-П-34 від 18.03.2011 року. Отже, даний наказ є законним і підстав для внесення до нього змін суд не вбачає.
Приймаючи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що у позові необхідно відмовити.
Не заслуговують на увагу ґрунтування позивача про те, що його слід звільнити відповідно до п.65 «б»Положення , де передбачено, що особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії. Враховуючи, що постановою №77 ВЛК УМВС України в Тернопільській області від 01.04.2011 року ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби в мирний час, та обмежено придатний у воєнний час, тому, суд вважає, позивач підставно звільнений за п.63 «б»Положення №114.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Згідно ст.69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 6, 50, 86, 128, 158, 163, 167 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області; сектору медичного забезпечення (військово-лікарська комісія) управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про внесення змін до наказів та зобов'язання вчинити дії -відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 09 липня 2012 року.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
Копія вірна:
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
копія вірна
Суддя Данилевич Н.А.