Рішення від 18.02.2010 по справі 2-416/2010

Справа № 2-2928/2009 рік

Справа №2-416/2010 рік

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Трофімова В. С.,

при секретарях судових засідань - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акіонерного товариства «Харківський завод тракторних двигунів» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати та середнього заробітку та затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 до Відкритого акіонерного товариства «Харківський завод тракторних двигунів» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати та середнього заробітку та затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування позову позивач зазначала, що з 15.04.1971 року вона працювала на Харківському заводі тракторних двигунів старшим інженером відділу матеріально-технічного постачання, з 20 серпня 1976 року переведена на посаду інженера тогож відділу - матеріально-технічного постачання, а з 1 серпня 1995 року була переведена інженером управління матеріально-технічного постачання і комплектації, 05.05.2004 року вона була звільнена з роботи за скороченням штату. 24.03.2005 року Фрунзенський районний суд м.Харкова виніс рішення про поновлення її на роботіна посаді інженера управління матеріально-технічного постачання і комплектації ВАТ «Харківський завод тракторних двигунів» з 05.05.2004 року і стягнення середнього заробітку у розмірі 3442,03 грн. за весь час вимушеного прогулуз 05.05.2004 року по день постанови рішення з виплатою моралльної шкоди у сумі 1500 гривень. Рішення в частині поновлення на роботі підлягало негайному виконанню, але лише 30.08.2006 року позивача було поновлено на роботі. За неодноразові порушення законних трудових прав Фрунзенський районний суд м.Харкова стягнув з відповідача моральну шкоду: 1500 гривень - за незаконне звільнення її з роботи за рішенням від 24.03.2005 року і 1000 гривень - за зволікання у виконанні цього рішення за рішенням від 08.02.2007 року. Протягом багатьох років завод не виплачував їй заробітню плату, у зв'язку з чим вона стягувала її неодноразово за рішенням суду, ухвалені рішення суду про стягнення заборгованості підприємства перед ОСОБА_3 за період з 1998 року по липень 2003 року на загальну суму 16376 гривень 92 копійки, в тому числі: 12376,92 грн. - заробітна плата і 4000 гривень - моральна шкода. З серпня 2003 року по день її звільнення утворилась нестягнута у судовому порядку заборгованість по виплаті заробітної плати і компенсації за невикористану відпустку в загальній сумі - 1963 грн. 89 коп., підтверджена розрахунковими листами заводу. Окрім того, за січень 2004 року заводом їй не нарахована заробітна плата в сумі 325 гривень, у зв'язку зі зміною графіка роботи заводу нарахована в травні 2004 року вихідна допомога в сумі 325 гривень і компенсація у зв'язку з інфляцією у сумі 188 гривень 07 копійокт їй також не виплачена. Таким чином, на день її звільнення, загальна сума не стягнутої в судовому порядку суми заборгованості становила 2801 гривню 96 копійок, а з урахуванням попередньої стягнутої в судовому порядку заборгованості - 16376 гривень 92 копійки, загальна сума зросла і сановить на 05.05.2004 року - 19178 гривень 88 копійок, в тому числі заробітна плата - 15178 гривень 88 копійок і моральна шкода - 4000 гривень. Після прийняття рішення 24.03.2005 року Фрунзенським районним судом м.Харкова, сума заборгованості заводу перед ОСОБА_3 зросла до суми 24120 гривень 91 копійка, 18620 гривень 91 копійка - заборгованість по заробітній платі і 5500 гривень - моральна шкода. Протягом червня 2004 року - по кінець 2005 року завод частково погасив заборгованість на суму 13883 гривні 98 копійок, залишок непогашеного боргу склав 10236 гривень 93 копійки, в тому числі 4736 гривень 93 копійки - заборгованість по моральній шкоді - 5500 гривень. Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 06.12.2006 року з ВАТ «ХЗТД» було стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з серпня 2003 року по день її звільнення 05.05.2004 року - 2801 гривню 96 копійок та моральну шкоду 500 гривень. З урахуванням цього рішення та рішення від 08.02.2007 року про стягнення 1000 гривень моральної шкоди за невиконання рішення суду про негайне поновлення її на роботі, залишок непогашеного боргу складав - 11736 гривень 93 копійки: заборгованість по заробітній платні - 4736 гривень 93 копійки та заборгованість по моральній шкоді 7000 гривень. Після прийняття вказаних рішень, завод ще частково погашав заборгованість, у зв'язку з чим заборгованість станом на 12.10.2006 року складала 17116 гривень 01 копійку, а сума непогашеної заборгованості залишилась у розмірі 8504 гривні 90 копійок, в тому числі 1504 гривеі 90 копійок - заборгованість по заробітній платні і 7000 за моральну шкоду. 04.02.2010 року заборгованість по заробітній платі була погашена, на теперешній час залишилась заборгованість по моральній шкоді у розмірі 7000 гривень. У зв'язку з інфляцією, вся належна їй сума обезцінилась та втратила свою реальну вартість, загальна сума компенсації у зв'язку з інфляцією на 18.02.2010 року становить 7330 гривень 59 клпійок. Також відповідач за час затримки розрахунку на день звільнення позивача по заборгованості в розмірі 12376 гривень 92 копійки з 05.05.2004 року по 07.07.2005 року повинен виплати їй середній заробіток у розмірі 5022 гривні 36 копійки. Також позивач просить стягнути моральну шкоду у розмірі 5000 гривень, яка полягає в тому, що вона не мала коштів на харчування, не могла відпочивати, провести ремонт житлового будинку, що знаходиться в аварійному стані, погіршився стан її здоров'я, вона змушена витрачати багато часу та сил на відвідування судових та правоохоронних органів, захищаючи свої права.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, пояснивши суду про обставини, викладені вище.

Представник відповідача - ліквідатор ВАТ «ХЗТД» ОСОБА_4, головний бухгалтер ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги визнали частково. Не заперечують проти сплати компенсації грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати в сумі 7330 гривень 59 копійок, яка складається з: 2429 гривень 59 копійок - компенсація за несвоєчасно виплачену заробітну платню; 4901 гривню - компенсації, яка нарахована на моральну шкоду за рішеннями суду. Позовні вимоги в частині стягнення з ВАТ «ХЗТД» середнього заробітку за час затримки розрахунку з неї - 5022 гривні 36 копійки, оскільки ці кошти були виплачені раніше. Проти стягнення моральної шкоди заперечували, оскільки за зверненням позивачки вже були винесені рішення про стягнення моральної шкоди, окрім того, позивачкою не доведено нанесення їй моральної шкоди.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 15.04.1971 року працювала на ВАТ «Харківський завод тракторних двигунів» на посаді старшого інженера відділу матеріально-технічного постачання. Наказом по підприємству від 28.08.1976 року №79К позивачка була переведена на посаду інженера того ж відділу, а 01.08.1995 року згідно наказу №84 від 28.07.1995 року була перевдена інженером УМТСіК. Наказом №311 від 05.05.2004 року позивачка була звільнена з роботи у зв'язку зі скороченням штату працівників.

Відповідно рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 24.03.2005 року позивачка була поновлена на роботі на посаді інженера управління матріально-технічного постачання та комплектації з 05.05.2004 року, а також на її користь було стягнуто 3442 гривні 03 копійки - середній заробіток за увесь час змушеного прогулу. ОСОБА_3 була поновленам на роботі наказом №33 від 30.08.2006 року, наказом №37 від 30.08.2006 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалені рішення суду про стягнення заборгованості підприємства перед ОСОБА_3 за період з 1998 року по липень 2003 року на загальну суму 16376 гривень 92 копійки, в тому числі: 12376,92 грн. - заробітна плата і 4000 гривень - моральна шкода. Після прийняття рішення 24.03.2005 року Фрунзенським районним судом м.Харкова, сума заборгованості заводу перед ОСОБА_3 зросла до суми 24120 гривень 91 копійка, 18620 гривень 91 копійка - заборгованість по заробітній платі і 5500 гривень - моральна шкода.

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 06.12.2006 року з ВАТ «ХЗТД» було стягнуто заборгованість по заробітній платі за період з серпня 2003 року по день її звільнення 05.05.2004 року - 2801 гривню 96 копійок та моральну шкоду 500 гривень.

Після прийняття вказаних рішень, завод частково погашав заборгованість, що підтверджується наданими до суду платіжними дорученнями, у зв'язку з чим заборгованість станом на день ухвалення рішення склала 7330 гривень 59 копійок, що складається з :

2429 гривень 59 копійок - компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну платню;

4901 гривню 00 копійок - компенсації, яка нарахована на моральну шкоду за рішеннями суду.

Окрім того, суд вважає, що протиправними діями відповідача, позивачу була завдана моральна шкода.

У відповідності зі ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівникові провадиться у випадках, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і жадають від його додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні судом розміру відшкодування завданої позивачу моральної шкоди суд виходить з вимог розумності та справедливості та враховує обставини, викладені вище.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)” розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнавав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

На підставі ст. 22 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом судом у сумі 1000 гривень з урахуванням характеру правопорушення, виходячи з вимог розумості справедливості. Суд вважає, що сума у розмірі 5000 гривень суб'єктивно завищена позивачем та вважає за необхідне стягнути з відповідача суму у розмірі 1000 гривень у якості відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом судової справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу, витрати пов'язані з проведенням судових експертиз та ін.

Судові витрати по справі визначають судом виходячи з положень ст. 88 ЦПК України та Декрети КМУ „Про державне мито”, а саме: з відповідача підлягає стягуванню на користь держави 1% від розміру задоволених позовних вимог, але не менш ніж 51 грн. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи визначаються судом у розмірі та порядку, передбаченому Постановою КМУ України від 05.08.2009 року №825 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів”. у сумі 120 грн.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 73 гривні 03 копійки, витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляди справи у розмірі 120 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 47, 116,117 КЗпП, ст.ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212-215, 217, 218 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Відкритого акіонерного товариства «Харківський завод тракторних двигунів» про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати та середнього заробітку та затримку розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод тракторних двигунів» на користь ОСОБА_3 компенсацію врати грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 7330 гривень 59 копійок.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод тракторних двигунів» на користь ОСОБА_3 у якості відшкодуванням завданої їй моральної шкоди 1000 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод тракторних двигунів» на користь держави судовий збір у розмірі 73 гривен 03 коп.

Стягнути із Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод тракторних двигунів» витрати за послуги інформаційного і технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана - після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ:
Попередній документ
52759208
Наступний документ
52759210
Інформація про рішення:
№ рішення: 52759209
№ справи: 2-416/2010
Дата рішення: 18.02.2010
Дата публікації: 30.10.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (31.08.2010)
Дата надходження: 10.08.2010
Предмет позову: про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей