ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
справа № 2-1543/10
провадження № Б/н 1081
"16" червня 2010 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
Головуючого суді ОСОБА_2
При секретарі Жиленко Ю.Г.
З участю позивача ОСОБА_3
Представника позивача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Київської міської ради, треті особи - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві , ОСОБА_5 - про визнання права власності на житловий будинок та права користування земельною ділянкою , -
встановив:
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів - Головного управління комунальної власності м. Києва КМДА, Головного управління земельних ресурсів КМДА, Київської міської ради, треті особи - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві, ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок та права користування земельною ділянкою, посилаючись на наступні обставини.
Близько 30 років позивач зі своєю сім'єю проживає у приватному ІНФОРМАЦІЯ_1, який територіально розташований у мікрорайоні Бортничі м. Києва, хоча раніше був віднесений до села Бортничі Бориспільського району. Неодноразово позивач намагався зареєструвати своє право власності на будинок, однак посадові особи державних органів надавали роз'яснення, що це можливо лише після визнання за позивачем права власності в судовому порядку.
ОСОБА_6 ділянка, на якій розміщений будинок по вул. Мостовій, 11, була надана у користування двоюрідній бабі позивача ОСОБА_7 Бортницькою сільською радою народних депутатів Бориспільського району в 1950-1953 роках.
В 1954 році ОСОБА_7 за допомогою батька позивача ОСОБА_5 збудувала вказаний будинок, а 16.03.1974 року - померла, залишивши заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_5 Батько позивача прийняв спадщину шляхом ремонту будинку та сплати страхових платежів. В 1978 році батько подарував позивачу вищевказаний будинок разом з земельною ділянкою, з того часу позивач проживає в будинку та користується земельною ділянкою, в Державному земельному кадастрі значиться як користувач.
Тому позивач просив визнати за ним, ОСОБА_3 право власності на житловий будинок № 11 по вул. Мостовій у м. Києві та право користування земельною ділянкою , загальною площею 0,2556 га, на якій розташований даний будинок.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представник Київської міської ради в дане судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи. Будучи присутньою в судовому засіданні 22.04.2010 року представник Київради ОСОБА_8 заперечила проти позовних вимог ОСОБА_3 та просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі ( а.с. 48-50).
Представник відповідача - Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації ) про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав пояснення по справі, в яких просив розглянути справу в його відсутності, вказуючи на те, що Головне управління не може оформити позивачу свідоцтво про право власності, оскільки наданий ним пакет документів на будинок № 11 по вул. Мостовій у м. Києві не оформлений відповідно до діючого Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (а.с. 51 - 52).
Представник відповідача - Головного управління земельних ресурсів Київської міської державного адміністрації про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав пояснення на позов, в яких просив у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі, оскільки Київською міською радою не приймалося рішення про передачу земельної ділянки позивачу ( а.с. 54-55).
Представник третьої особи - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в м. Києві про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в дане судове засідання не з'явився, будучи присутнім в судовому засіданні 22.04.2010 року представник ОСОБА_9 просив у задоволенні позову відмовити , посилаючись на норми діючого Цивільного кодексу України щодо самовільного будівництва ( а.с. 74-75).
Третя особа ОСОБА_5 також в судове засідання не з'явився, надіслав письмове пояснення, в якому просив розглянути справу в його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити в повному обсязі, оскільки він подарував будинок позивачу як своєму сину, і це зафіксовано у відповідних документах Бортницької сільської ради.
Вислухавши позивача, представників відповідачів, третіх осіб, свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з довідки, виданої у листопаді 1976 року головою Бортницької сільської ради Бориспільського району Київської області ( а.с. ЗІ), ОСОБА_7 належить на праві особистої власності жилий будинок , який розташований на земельній ділянці радгоспу «Бортничі», розміром 0,20 га, знаходиться в с. Бортничі. Будинок дерев'яний покритий руберойдом, жила площа будинку - 16 кв.м., збудований в 1968 році.
18.03.1974 року ОСОБА_7 померла у віці 77 років , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Білоцерківським міським бюро ЗАГС 18.03.1974 р. ( а.с. 30)
За життя ОСОБА_7 був складений заповіт , посвідчений секретарем виконавчого комітету Бортницької сільської ради 09.03.1972 p., відповідно до якого ОСОБА_7 все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось заповіла ОСОБА_5 (а.с. 29).
11.11.1976 р. виконкомом Бортницької сільської ради депутатів трудящих була видана довідка № 159 ОСОБА_5 в тому, що після смерті ОСОБА_7 він прийняв спадщину в шестимісячний термін шляхом ремонту будинку та сплати страхових платежів ( а.с. 28).
Чинне на той час законодавство (Указ Президії Верховної ОСОБА_10 СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю і зведення індивідуальних житлових будинків» ; ОСОБА_10 Міністрів СРСР від 26.08.1948 року про порядок застосування даного Указу) встановлювало, що індивідуальне житлове будівництво здійснюється з метою забезпечення житловою площею тих громадян та членів їхніх сімей, яким в установленому законом порядку надано у безстрокове користування земельну ділянку для будівництва будинку.
З архівного витягу № 05-03/134 , наданого начальником архівного відділу Бориспільської районної державної адміністрації 15.06.2010 року, судом встановлено, що директором радгоспу «Бортничі» 05.04.1971 року було видано наказ «Про наведення порядку в обліку прибудинкового землекористування», яким за ОСОБА_7 закріплено 0,20 га. землі. Також в наказі зазначено, що за ОСОБА_7 числиться по шнуровій книзі 0,15 га.
Статтею 20 діючого на той час ОСОБА_6 кодексу УРСР , 1970 року, було встановлено, що право землекористування громадян, які проживають в сільській місцевості, засвідчується записами в земельно-шнурових книгах сільськогосподарських підприємств і організацій та погосподарських книгах сільських ОСОБА_10.
Відповідно до п. 4 ОСОБА_10 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» № 7 від 04.10.1991 року з відповідними змінами , у приватній власності громадян можуть перебувати жилі будинки, збудовані на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці або придбані на законних підставах.
Згідно з п. 9 вказаної ОСОБА_10, право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.
Як вбачається з архівного витягу з погосподарських книг за 1974-1979 року Бортницької сільської ради народних депутатів і її виконкому села Бортничі Бориспільського району, будинок № 11 по вул. Мостовій був належно зареєстрований у виконкомі сільської ради, про що свідчать записи у погосподарських книгах, зокрема, що головою сім'ї з 1963 до 1974 року була ОСОБА_11 ; з 1974 року відповідно до заповіту - ОСОБА_5 , з 1977 року - ОСОБА_3 . В особистому користуванні станом на 1974 рік було 0,20 га землі, станом на 1979 рік - 0,12 га. ( а.с. 43).
Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року ( була чинною до 13.12.1995 року) , реєстрації в органах БТІ підлягають усі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР , що належать , зокрема громадянам на праві особистої власності.
Однак реєстрацію будинків сільських населених пунктів станом на 1974-1977 роки в органах бюро технічної інвентаризації передбачено не було. Про це зазначено у п. 6 Інструкції, відповідно до якого не підлягають реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.
Відповідно до п. 20 вказаної Інструкції , у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу при наявності погосподарських книг сільської ОСОБА_10 депутатів трудящих бюро технічної інвентаризації складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам.
З викладеного можна зробити висновок , що ОСОБА_7 в установленому на той час порядку набула права власності на будинок № 11 по вул. Мостовій в с. Бортничі Бориспільського району, який відповідно до заповіту був прийнятий у спадщину батьком позивача ОСОБА_5
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР, що був чинний на момент відкритгя спадщини, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
За змістом ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
З пояснень третьої особи ОСОБА_5 судом встановлено, що він в 1977 році подарував будинок № 1 1 по вул. Мостовій своєму сину ОСОБА_3 , що було зафіксовано посадовими особами Бортницької сільської ради та занесено до погосподарської книги.
Вказані обставини були підтверджені в судовому засіданні свідками ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16
Як вбачається з будинкової книги для прописки громадян, що проживають в будинку №
11 по вул. Мостовій в с. Бортничі Бориспільського району, що була заведена 03.10.1978 року , головою сім'ї є позивач ОСОБА_3, жила площа будинку згідно з актом депутата від 30.09.1978 року складає 28 кв.м. (а.с. 16-24).
В зазначеній будинковій книзі зареєстровані всі члени сім'ї позивача з 1978 року по даний час , що також підтверджується даними в паспорті ОСОБА_3
Згідно з технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок № II по вул. Мостовій, що належить ОСОБА_3, домоволодіння складається з житлового будинку - під літерою «А», рік забудови - 1954, з прибудовою під літерою «а», трьох сараїв, під літерами «Б, В, Д», збудованих в 1980-1982 роках. Житловий будинок має загальну площу 37,2 кв.м., житлову - 13,6 кв.м. ( а.с. 8-11).
Оскільки житловий будинок та господарські споруди, розташовані по вул. Мостовій, 11 у с. Бортничі , побудовані в період 1963- 1968 роки , належним чином зареєстровані в погосподарских книгах виконавчого комітету Бортницької сільської ради , то їх не можна вважати об'єктами як самовільного будівництва , так і нового будівництва , право власності на які в силу ст. 331 ЦК України, чинного з 01.01.2004 року виникає з моменту прийняття в експлуатацію та державної реєстрації.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Враховуючи викладене, а також те, що виконавчим комітетом Бортницької сільської ради належним чином було зареєстровано будинок в погосподарській книзі, видано будинкову книгу для прописки членів сім'ї , а отже, визнано позивача ОСОБА_3 власником спірного будинку, суд вважає безпідставними твердження представників відповідачів про те, що будинок № 11 по вул. Мостовій у мікрорайоні Бортничі м. Києва є самовільним будівництвом.
На даний період часу порядок виникнення права власності на об'єкти нового будівництва та їх державної реєстрації врегульовано статтями 328, 331, 375, 376 Цивільного кодексу України, Законом України «Про основи містобудування» , Законом України «Про планування і забудову територій», Законом України «Про архітектурну діяльність» , ОСОБА_10 Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.2008 року , ОСОБА_10 Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004 року, Положенням «Про порядок приймання в експлуатацію об'єктів будівництва», Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна , які унеможливлюють в даному випадку реєстрацію права власності на спірний будинок.
Відповідно до ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких є визнання права. Отже, Цивільним кодексом України передбачено можливість захисту інтересу особи у спірних правовідносинах шляхом визнання права .
Тому суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 в частині визнання за ним права власності на житловий будинок , господарські будівлі і споруди на вул. Мостовій, 11 ум. ОСОБА_1 - підлягає задоволенню.
ОСОБА_17 вимоги ОСОБА_3 щодо визнання за ним права користування земельною ділянкою, загальною площею 0, 2556 га, на якій розташований будинок № 11 по вул. Мостовій у м. Києві, задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом, ОСОБА_11 була зареєстрована землекористувачем в земельно-шнуровій книзі радгоспу «Бортничі» Бориспільського району, що було належною реєстрацією її права користування землею на той час. Право користування земельною ділянкою ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не оформлялось.
З прийняттям Верховною ОСОБА_10 України ОСОБА_6 кодексу України 25.10.2001 року права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України.
Набуття та оформлення права користування землею громадянами ОСОБА_6 кодексом України не передбачено.
Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року по справі про постійне користування земельними ділянками визнано такими , що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення : - пункту 6 розділу X "Перехідні положення" ОСОБА_6 кодексу України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення; - пункту 6 ОСОБА_10 Верховної ОСОБА_10 України "Про земельну реформу" від 18 грудня 1990 року N 563- XII в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.
Як вбачається з витягу з бази даних Державного земельного кадастру від 24.09.2008 року , земельна ділянка під кадастровим номером 90 : 023 : 010 по вул. Мостовій, 11- а в результаті проведеної інвентаризації зареєстрована за ОСОБА_3 , який є користувачем земельної ділянки.
Частиною 3 ст. 116 ЗК України встановлено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі : а) приватизації земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян ; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних підприємств , установ, організацій ; в)одержання земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим кодексом.
Підставою для набуття зазначених прав є прийняття рішення органами виконавчої влади або місцевого самоврядування в порядку, встановленому ст. 118 ЗК України.
Частиною 2 ст. 120 ОСОБА_6 кодексу України в редакції від 05.11.2009 року встановлено, що якщо жилий будинок розміщено на земельній ділянці, що перебуває в користуванні, то в разі набуття права власності на цей об'єкт до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій він розміщений, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Отже, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 зареєстрований в державному земельному кадастрі як користувач земельної ділянки, з заявою до Київської міської ради про приватизацію земельною ділянки, яка перебуває в його користуванні, він не звертався, тому його право в даному випадку ніким з відповідачів не порушується.
Враховуючи викладене та відсутність правових підстав для визнання права користування на земельну ділянку , суд приходить до висновку, що позовні вимоги в даній частині є безпідставними і в їх задоволенні необхідно відмовити.
На підставі викладеного , Указу Президії Верховної ОСОБА_10 СРСР від 26.08.1948 року «Про право громадян на купівлю і зведення індивідуальних житлових будинків» , ст. 5, 15, 16, 392, п.
4Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, ст. 116, 118, 120, 152 ОСОБА_6 кодексу України, ст. 20 ОСОБА_6 кодексу У PCP 1970 року, п. 4, 6, 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої Міністерством комунального господарства У PCP 31.01.1966 року, ст. 548, 549 Цивільного кодекс УРСР, керуючись ст. 3, 10, 11, 57, 60, 61, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд
Вирішив
ОСОБА_17 Васильовича - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок , господарські будівлі і споруди на вул. Мостовій, 11 ум. ОСОБА_1, згідно технічного паспорту на садибний житловий будинок , а саме : житловий будинок під літерою «А», прибудова під літерою «а» , три сараї під літерами «Б, В, Д», вбиральні під літерами «Г, Е», споруди № 1-3 .
В частині позову ОСОБА_3 щодо визнання права користування земельною ділянкою - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.