ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
справа № 2-1407/10
провадження № Б/н 1013
"27" квітня 2010 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Цимбал І.К. при секретарі - Барвіцькій М.Т. з участю адвоката - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозют Київенерго» до ОСОБА_3, про стягнення збитків за актом порушень. -
Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до відповідача, про стягнення збитків за актом порушень, посилаючись на те, що під час проведення рейдової перевірки фахівцями МСД-4 виявлено пошкодження оглядового скла лічильнику № 1328821 типу СО - 1 446, який встановлений за місце проживання відповідача, яка відповідно до договору від 18.01.2006 року укладеного з позивачем є споживачем електроенергії. На підставі виявленої порушення було складено акт та відповідно до методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією для населення, вирахувано суму збитків 504 грн. 45 коп., яку відповідач добровільно не погодилась сплатити, а тому позивач звернувся з відповідним позовом до суду та просить стягнути її у примусовому порядку.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав наведених вище та зазначили, що відповідно до правил користування електричною енергією для населення, затверджених ПКМУ № 1357 від 26.07.1999 року, відповідальність та обов'язок контролювати збереження приладу обліку покладається на споживача електроенергії, а тому саме відповідач мала контролювати та виявити пошкодження такого приладу, про що повідомити постачальника, проте не виконала свій обов'язок, внаслідок чого спричинила позивачу збитки на вище вказану суму.
Приставник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що відповідач, а також інші співмешканці квартири, не вчиняли дій, спрямованих на втручання в роботу приладу обліку та об'єктивно не могли виявити будь які пошкодження герметичності скла, оскільки візуально останній був справний, відповідач кожного місяця знімала з нього обміри та сплачувала за електроенергію, у зв'язку з чим ніколи не було заборгованості по сплаті відповідних послуг. Під час здійснення перевірки фахівцями МСД-4 за допомогою ліхтаря, при прискіпливому огляді було встановлено, що куточок скла трохи відійшов від основи, але це не вина відповідача. Відповідач пояснив, що порушення герметичності утворилося без фізичного втручання відповідача і пересічному споживачу не можливо виявити останнє, проте вразі належного виконання позивачем своїх обов'язків по періодичній перевірці приладу обліку, останній міг би уникнути постачання не облікованої енергії, проте відповідач не повинен нести відповідальність за неналежне виконання постачальником функціональних обов'язків, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно копії акту порушень № 903112 від 12.06.2010 року, перевіркою здійсненою працівниками МСД-А СВП «Енергозбут Київенерго», було виявлено порушення герметичності скла, приладу обліку № 1328221, типу СО-І446 встановленого у квартирі АДРЕСА_1,
де проживає відповідач та є споживачем відповідно договору у зв'язку з чим згадно вище зазначеної методики розраховані збитки на суму 504 грн. 45 коп. /а.с.8-10/. З вказаного ату вбачається, що остання повірка даного приладу відбувалась у II кварталі 2000 року. Крім того, актом не встановлено внаслідок чого, була порушена герметичність скла, яким чином було виявлено порушення вказаної герметичності, де саме, чи можна було виявити вказаний дефект візуально, без прискіпливого огляду, не фахівцю.
Відповідно до основних технічних даних однофазних індукційних лічильників активної енергії , встановлених Держстанартом 6570-75, міжремонтний строк роботи індукційних лічильників активної енергії однофазні безпосереднього або трансформаторного включення «СО» становить 15 років.
Згідно технічного регламенту щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, затверджений ПКМУ від 8.04.2009 р. № 332, останнім абзацом п. 5 передбачено, що періодична повірка, встановлення, обслуговування та ремонт, зокрема демонтаж, транспортування, монтаж, засобів вимірювальної техніки, проводяться за рахунок коштів підприємств, організацій та установ, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що постачальник повинен перевіряти прилади обліку один раз на три роки, дані обставини не заперечувалися учасниками судового процесу, тому суд вважає їх такими, що визнані останніми та не потребують доведення відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України. Крім того, представник позивача зазначила, що такої перевірки приладу обліку відповідача зроблено не було з II кварталу 2000 року, за браком працівників та великої кількості споживачів електроенергії.
Відповідно до п 3. методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування /електричною енергією, затверджений постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 із змінами та доповненнями, визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, методика застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН: пошкодження або відсутності на розрахункових засобах обліку пломб з відбитками тавр про повірку засобів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН або іншого документа, який підтверджує факт пломбування розрахункових засобів обліку, та за умови втручання споживача в роботу засобів обліку); пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації чи тавр інших заінтересованих сторін у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншому документі, який підтверджує факт пломбування розрахункових засобів обліку; пошкодження розрахункових засобів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів засобів обліку; самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю споживача; самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до власної електричної мережі поза засобами обліку електричної енергії: використання "штучного нуля", що призвело до споживання не облікованої електричної енергії.
"Штучний нуль" - додатково змонтований контур заземлення (у тому числі металеві груби водопроводу або опалення), що з'єднаний з "нульовим" проводом внутрішньобудинкової електромережі, який за умови "неправильного" підключення лічильника (наприклад, у разі, якщо електрична енергія обліковується однофазним індукційним лічильником, - "фаза" у третій клемі) дає змогу безобліково споживати електричну енергію. Облаштування додаткового контуру заземлення з метою з'єднання його з металевими корпусами електричних приладів для забезпечення їх безпечної експлуатації не належить до поняття "штучний нуль".
Факт втручання споживача в роботу засобів обліку, факт пошкодження пломб та/або розрахункових засобів обліку має бути підтверджений експертизою.
Враховуючи те, що законодавець встановив імперативне правило, відповідно до якого доказування не може грунтуватися на припущеннях, які не тільки не підтверджуються жодними фактичними даними а й потребують самостійного доказування, а також те, що усі обставини, які становлять предмет доказування, мають бути підтверджені визначеними у ч. 2 ст. 57 ЦПК України засобами доказування, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні позивачем відповідно до ст. 60 ЦПК України, не надано доказів, що відповідач здійснювала втручання в прилад обліку встановленого у неї в квартирі, що має бути підтверджено висновком експерта. Тому застосування методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією є необгрунтованим, оскільки підстави для її застосування, передбачені вище, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про те, що доводи та вимоги позивача є необгрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні не встановлено, що порушення герметичності скла, мало місце внаслідок неправомірних дій або бездіяльності відповідача, а навпаки вбачається, що вразі належного виконання позивачем своїх обов'язків по періодичній перевірці приладу обліку, останній міг би завчасно виявити порушення герметичності скла або можливого його настання та уникнути постачання не облікованої енергії, тому суд вважає, що відповідач не повинна нести відповідальність за втрату активів (збитки) позивача, внаслідок неналежного виконання останнім своїх функціональних обов'язків, покладених на нього чинним законодавством.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 57, 60. 61, 79. 80. 88. 208, 209, 212 - 218 ЦПК України, ст. 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», правилами користування електричною енергією для населення, затверджених ПКМУ № 1357 від 26.07.1999 року, ПКМУ від 8.04.2009 р. № 332, методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджений постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 із змінами та доповненнями, суд -
В задоволенні позову акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозюут Київенерго» до ОСОБА_3, про стягнення збитків за актом порушень відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з моменту проголошення рішення.
Головуючий: