Справа № 817/2475/15
20 жовтня 2015 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
прокурор: Поліщук М.А.
позивача: представник не з'явився
відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Заступника військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Академія сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2
доОСОБА_1
про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,
Заступник військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 13739,67грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2014 році ОСОБА_1 відраховано з числа курсантів Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 Міністерства оборони України та знято з усіх видів забезпечення, а тому за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.
У судовому засіданні прокурор позов підтримав та суду пояснив, що ОСОБА_1 навчався у Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 та перебував на повному державному забезпеченні за рахунок коштів Державного бюджету України. У зв'язку з небажанням відповідача продовжувати навчання в даному навчальному закладі, з ним розірвано контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України з подальшим відрахуванням з числа курсантів, виключенням із списків особового складу Військового коледжу сержантського складу Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 та зняттям з усіх видів забезпечення. Відповідно до положень Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964), ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі за період з 22.08.2014 по 18.11.2014 в сумі 13739,67грн., проте, у добровільному порядку вказані витрати відповідачем не відшкодовано. Крім того, зазначив, що про факт заборгованості відповідача військовій прокуратурі Львівського гарнізону стало відомо лише 29.05.2015. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник позивача у судове засідання не прибула, у поданому суду клопотанні позовні вимоги підтримала повністю та просила розглянути справу за її відсутності.
У судовому засіданні відповідач визнав адміністративний позов повністю.
Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін у судовому засіданні. За таких обставин, відповідно до положень ст.128 КАС України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі представника позивача.
Заслухавши пояснення прокурора та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 18.11.2014 наказом начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 №83-КС старшого солдата ОСОБА_3 відраховано з числа курсантів першого курсу та виключено із списків Військового коледжу сержантського складу Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2, у зв'язку з його небажанням продовжувати навчання в даному навчальному закладі (а.с.8).
Разом з тим, на виконання п.27 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення №1153/2008), з відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, та укладено новий контракт про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України.
Згідно з наказом начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 від 18.11.2014 №273, ОСОБА_1 знято з усіх видів забезпечення та зобов'язано відшкодувати витрати в сумі 13739,67грн., пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі (а.с.9).
З огляду на те, що вказані витрати відповідачем не відшкодовано, заступник прокурора військової прокуратури Львівського гарнізону, на підставі клопотання начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 (а.с.15), звернувся до суду із даним позовом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України в зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, проходженням військової служби у Збройних Силах України здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII) та Положення №1153/2008.
Відповідно до ч.2 ст.25 Закону №2232-XII, порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами (ч.ч.3, 4 ст.25 Закону №2232-XII).
Згідно з ч.5 ст.25 Закону №2232-XII, з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.
Відповідно до п.15 Положення №1153/2008, з громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладаються: контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - контракт про проходження військової служби) - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби; контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - контракт про навчання) - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби (навчання).
Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2014 наказом начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 №41-КС ОСОБА_1 зараховано на 1-ий курс навчання до Військового коледжу сержантського складу Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 за спеціальністю «Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів» (а.с.4).
28.08.2014 наказом начальника Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 №207 старшого солдата ОСОБА_1 призначено на посаду курсанта Військового коледжу сержантського складу, зараховано на всі види забезпечення (а.с.5), та, одночасно, з ним укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, до закінчення навчання (а.с.6).
Відповідно до умов вищевказаного контракту, відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах сержантського (старшинського) складу після закінчення цього закладу (пп.5 п.1).
11.11.2014 ОСОБА_1 було подано заяву про відрахування його з Військового коледжу сержантського складу Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 (а.с.7).
Згідно з п.35 Положення №1153/2008, контракт про навчання припиняється (розривається) достроково через недисциплінованість курсанта, невиконання навчального плану, небажання продовжувати навчання, а також у разі відмови курсанта, з яким укладено контракт про навчання, від проходження військової служби на посадах осіб сержантського та старшинського складу, офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу відповідно до пункту 227 цього Положення.
Відповідно до ч.10 ст.25 Закону №2232-XII, курсанти, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "й" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби, визначено положеннями Порядком №964.
Так, відповідно до п.3 Порядку №964, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних із: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Пункту 4 Порядку №964 встановлено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Як вбачається з довідки-розрахунку від 18.11.2014 №687, відповідач погодився з необхідністю відшкодувати витрати в сумі 13739,67грн., що підтверджується його особистим підписом у даній довідці та прописом «згідний» (а.с.10).
Крім того, розмір витрат в сумі 13739,67грн. підтверджується розрахунком на утримання коштів за навчання від 18.11.2014 та довідкою-розрахунком подобового утримання курсанта ОСОБА_1 (а.а.с.11-12).
На момент розгляду справи судом, сума витрат 13739,67грн., пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі залишається не відшкодованою.
Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
За таких обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судовий збір відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України позивачу не присуджується.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Академії сухопутних військ імені гетьмана ОСОБА_2 витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 13739,67 грн. (Тринадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять грн. 67 коп.)..
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Гломб Ю.О.