Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
14 квітня 2015 року Справа № П/811/1004/15
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу.
Новоукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) з вимогою стягнути податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 1019,90 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в порушення норм Податкового кодексу України, відповідачем несвоєчасно подано податкову звітність по єдиному податку з фізичних осіб, а узгоджене грошове зобов'язання, нараховане відповідним податковим повідомленням-рішенням за таке порушення, відповідач добровільно не сплатив, у результаті чого має податковий борг в сумі 1019,90 грн.
В судове засідання 14 квітня 2015 року сторони, належно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не прибули. Однак, 10 квітня 2015 року до суду повернулась кореспонденція, яка направлялась відповідачеві за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з відміткою „за зазначеною адресою не проживає” (а.с.29).
Разом з тим, згідно з частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд
Відповідно до частини першої статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).
11 квітня 2012 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та з того часу перебуває на обліку в Новоукраїнській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків (а.с.4,16).
Приписами пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податків господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідальність платника за встановлені порушення передбачена пунктом 120.1 статті 120 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.
Проте, податкова звітність відповідачем до податкового органу вчасно не подавалась.
Як наслідок, за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця Новоукраїнською ОДПІ в акті від 04 вересня 2014 року №145/1701/НОМЕР_1 зроблено висновок про несвоєчасне подання відповідачем податкової звітності з єдиного податку та податковим повідомленням - рішенням №0000911701 від 23 вересня року застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові (штрафні) санкції на суму 1020,00 грн. (а.с.12).
Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Оскільки за приписами підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, суд дійшов висновку, що податкове зобов'язання відповідача по єдиному податку є узгодженим.
Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Так, судом встановлено, що Новоукраїнською ОДПІ у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України було виставлено відповідачеві податкову вимогу форми "Ф" від 27 листопада 2014 року №481-25 (а.с.7). Однак, 02 грудня 2014 року відповідач відмовився від підпису та отримання вказаної податкової вимоги, що відображено у відповідному акті (а.с.8).
При цьому, як вбачається зі зворотного боку облікової картки платника податків по особовому рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 рахується переплата у розмір 0,10 грн. (а.с.11)
Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк - вважається узгодженим та становить наразі 1019,90 грн.
Відповідно підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами, є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотримання якого покладається на органи державної податкової служби.
Пунктом 41.5 статті 41 Кодексу визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.
Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки суму податкової заборгованості у розмірі 1019,90 грн. не сплатив суд дійшов висновку, що податковий борг відповідача підлягає стягненню до Державного бюджету України.
Керуючись статтями 86, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг в сумі 1019,90 грн. (одна тисяча дев'ятнадцять гривень дев'яносто копійок) на користь Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строк, що передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду ОСОБА_2