про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
23 жовтня 2015 року №810/5163/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області про визнання протиправним рішення, скасування наказу та визнання дій неправомірними,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області, в якому просить:
- визнати рішення суб'єкта владних повноважень про скасування постанови начальника Бориспільської виправної колонії №119 від 02.02.2015 №204 про застосування до засудженого ОСОБА_1 заохочення у виді оголошення подяки протиправним та скасувати Наказ №66 від 11.03.2015 "Про скасування постанов про застосування до засуджених, які відбувають покарання у Бориспільській виправній колонії №119, заходів заохочення", у частині скасування постанови начальника Бориспільської виправної колонії №119 від 02.02.2015 №204 про застосування до засудженого ОСОБА_1 заохочення у виді оголошення подяки;
- визнати дії виконуючого обов'язки начальника управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області ОСОБА_2, неправомірними у зв'язку з перевищенням ним своїх владних повноважень, які вчинені ним всупереч вимогам чинного законодавства України та порушенням такими діями прав ОСОБА_1
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства (п.2 ч. 3 ст. 17 КАС України).
Отже обов'язковими умовами віднесення справи до адміністративної юрисдикції має бути участь у ній суб'єкта владних повноважень і тільки за умов, якщо оскаржуються його дії, бездіяльність або рішення при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Порядок застосування заходів заохочення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі, регулюється главою 19 Кримінально-виконавчого кодексу України. Однак посадові особи, яким надано право застосовувати заходи заохочення, передбачені статтями 130-131 цього Кодексу, виконують не владні управлінські, а процесуальні функції і спори, що виникли між сторонами по даній справі та пов'язані з реалізацією таких повноважень, не належать до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.02.2014 (реєстраційний номер в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 37295836).
Суд зазначає, що Кримінально-виконавчий кодекс України визначає порядок і умови виконання судових рішень у кримінальному провадженні та відбування кримінальних покарань. Підставою виконання і відбування покарання є вирок суду, який набрав законної сили, інші рішення суду, а також закон України про амністію та акт помилування.
Питання виконання судового рішення у кримінальних провадженнях регулює розділ VIII Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання:
1) про відстрочку виконання вироку;
2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;
3) про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким;
4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;
6) про звільнення від покарання за хворобою;
7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;
8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;
9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;
10) про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України;
11) про застосування покарання за наявності кількох вироків;
12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді;
13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України;
14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Отже, статтею 537 КПК України визначено перелік питань, які вирішуються судом під час виконання вироків. Зазначений перелік не є вичерпний, а тому суд під час виконання вироків має право відповідно до п.14 частини 1 статті 537 КПК України вирішити й інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, зокрема, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособове згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.
Частина 4 статті 539 КПК України передбачає виклик у судове засідання, зокрема, засудженого, його захисника, законного представника, прокурора. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.
Предметом позову у даній справі є визнання протиправним та скасування наказу управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області №66 від 11.03.2015 "Про скасування постанов про застосування до засуджених, які відбувають покарання у Бориспільській виправній колонії №119, заходів заохочення", яким скасовано постанову начальника Бориспільської виправної колонії №119 від 02.02.2015 №204 про застосування до засудженого ОСОБА_1 заохочення у виді оголошення подяки.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області про визнання протиправним рішення та скасування наказу слід відмовити, оскільки дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 6 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Керуючись статтями 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області про визнання протиправним рішення, скасування наказу та визнання дій неправомірними.
2. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.
3. Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції суду, який ухвалив вирок у кримінальній справі, в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Кушнова А.О.