про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2015 року № 810/5058/15
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Тетіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Згідно з частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Суд звертає увагу, що 01.09.2015 року набули чинності зміни до Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір".
Частиною другою статті 9 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Так, відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції Закону України № 484 від 22.05.2015) за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень або юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2015 року становить 1 218, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить суд припинити діяльність юридичної особи.
Отже, за вимогу немайнового характеру про припинення юридичної особи позивачеві необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1 218, 00 грн.
Проте, позивач всупереч вимогам частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не долучив до матеріалів позовної заяви доказів оплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Судом встановлено, що Тетіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до позовної заяви долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання вказаного адміністративного позову.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що позивач не може сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів та скрутним матеріальним становищем.
Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI.
Пільги щодо сплати судового збору визначені статтею 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір (в редакції чинній на час прийняття ухвали).
Згідно з статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Так, частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Як встановлено вище, в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що він є бюджетною установою, та видатків на звернення з позовами до суду, бюджетом на 2015 рік не передбачено.
Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку, вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність видатків на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом “Про судовий збір” (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
В силу положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті у строк до 23 листопада 2015 року шляхом подання до суду доказів слати судового збору в розмірі 1 218,00 грн.
Повідомити позивача, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявникові.
Керуючись статтею 106, частиною першою статті 108, статтею 160, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, - залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 23 листопада 2015 року.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Панова Г. В.